|
Версія для друку На головну Підтримка з «гірчинкою» Петро ВИШЕНСЬКИЙ. Президент Володимир Зеленський оголосив, що уряд працює
над розробкою програми «Купуй українське». Вона полягає в тому, що наші
громадяни, купуючи товари, вироблені в Україні, та користуючись тут послугами,
дістануть заохочення — їм повернуть частину коштів. Як працюватиме ця система і
чому щодо її впровадження застерігають чимало фінансових експертів і
правозахисників? ОФІЦІЙНО цю програму досі не опубліковано. Хоча її ідея, на перший погляд,
є правильною і привабливою. Система часткового повернення грошей за покупку
може стати вигідною для всіх сторін: споживачі отримують знижки і винагороди за
свої витрати, а виробники і продавці збільшують товарообіг та лояльність
клієнтів. Також ініціатива може сприяти розвитку економіки шляхом стимулювання
споживчих витрат. Наразі вже відомо, що для старту програми «Купуй українське»
не потрібно буде ухвалювати спеціального закону. Кабінет Міністрів почне її
впроваджувати після ухвалення відповідної постанови. Попередньо це має статись
1 липня 2024 року. Отже, ідентифікація покупця відбуватиметься у державному застосунку Дія.
Там порівнюватимуться дані з чека, перевіряючи, чи зареєстрований товар як український,
а також інформацію з банку про клієнта. А ще Дія визначатиме суму повернення і
доручатиме банку зараховувати кошти на спеціальну картку. Проте є один важливий нюанс, який завважують експерти: попри те, що гроші
зачислятимуться на окрему картку, для того щоб було можливо їх отримувати,
необхідно «прикріпити» в застосунку Дія одну зі своїх персональних банківських
карток і дозволити державі переглядати всі транзакції з неї. Це визначають
обов’язковою умовою! Чи треба говорити, що коли громадянин «підпишеться» на участь у такій,
здавалось би, патріотичній державній програмі, цей крок автоматично дозволить
податковій службі переглядати всю інформацію стосовно руху коштів на його
банківській картці — не лише про покупки, а й про перекази? Саме так: абсолютно
всі транзакції на ній уже не будуть банківською таємницею для фіскальних
органів. Тим часом не менш болючим каменем спотикання при запуску програми може
стати її фінансування з державного бюджету, й без того гостродефіцитного. За
приблизними оцінками самих урядовців, на названі потреби може знадобитися 3-10
млрд грн. Чимала сума. Питається, де автори цієї урядової ініціативи у розпал
війни збираються її взяти? Не виключено, що для успішного запуску програми вже
в середині літа парламентарям знадобиться вносити зміни до бюджету та шукати
додаткові кошти на необхідні видатки. Можливо, для цього доведеться скорочувати
навіть певні соціальні видатки. Або ж упроваджувати нові завуальовані податки,
як у нас уже давно ведеться. Водночас поки що не зрозуміло, чи буде держава оподатковувати повернуті за
купівлю вітчизняних товарів гроші. Якщо ні, то Верховній Раді необхідно буде
звільнити ці операції від ПДФО, внісши зміни до Податкового кодексу… Є і такий нюанс. Хто і за якими критеріями визначатиме, яка компанія або
підприємство є вітчизняним виробником, а яка ні. Адже, зауважують економісти, у
чистому вигляді такого поняття просто не існує: без використання імпортних
комплектуючих, обладнання, матеріалів в Україні нічого не виробляється і не
вирощується. Навіть наш найбільш національний виріб — вишиванки виготовляють з
імпортного полотна та гаптують нитками, голками або на машинках іноземного
виробництва… Тож чи не стане ця програма ще однією корупційною схемою, в якій
за так званий відкат продукція може стати «вітчизняною», бо її хіба що
запакували в нас, як кажуть, в Одесі на Малій Арнаутській. А незговірливих
запишуть в «іноземці», бо використовують «ґудзики з Китаю». Врешті-решт, взагалі не зрозуміло, чи підвищить програма «Купуй українське»
рівень життя самих українців, яким сьогодні через тотальне зубожіння доводиться
не стільки вибирати певні торгові марки та виробників, скільки «голосувати»
власною гривнею за най-найдешевший товар або послугу у потрібному сегменті.
Саме про це найчастіше пишуть користувачі соціальних мереж, коментуючи нову
ініціативу уряду. Ось один із таких відгуків: «Черговий самопіар влади на
патріотичних почуттях збіднілого народу». Як мовиться, без коментарів. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Невиправдане стрімке здорожчання ЧитатиУРЯД
підвищив ціну електрики для населення — з 1 червня вона становить 4,32
грн/кВт•год. Такий тариф діятиме до кінця квітня 2025 року. Зі слів глави
Міненерго Г. Галущенка, рішення пов’язане з російськими атаками на енергосистему.
Водночас колишня заступниця міністра закордонних справ України з питань
європейської інтеграції Л. Зеркаль заявила, що підвищення вартості ніяк не
пов’язане з ремонтними роботами. На ці цілі вже два роки виділяють кошти
європейські союзники, каже вона. «В бюджеті України від Світового банку лежить
200 мільйонів грантів на проходження зимового періоду і саме на ремонтні
роботи; вони ще можуть збільшити їх на 300 мільйонів, якщо ми попросимо позику
під дуже маленькі відсотки. Але цього не робиться, замість цього збільшуються
тарифи», — наголосила Л. Зеркаль.
Посівна завершується ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики,
станом на 31 травня засіяно понад 5,5 млн га зерновими і зернобобовими — роботи
виконано на 98%. Під соняшником зайнято 5123,9 тис. га, під кукурудзою — 3895,2
тис. га, соєю — 1931,8 тис. га, ячменем — 782,6 тис. га, пшеницею — 252,5 тис.
га, вівсом — 163,7 тис. га, горохом — 162,5 тис. га, гречкою — 97,7 тис. га,
просом — 63,6 тис. га. Під цукрові буряки відведено площу 250,1 тис. га.
Сільгоспвиробники Вінниччини, Волині, Кіровоградщини, Одещини, Полтавщини,
Тернопільщини, Буковини та Закарпаття вже завершили посівну.
Добивають ДніпроГЕС ЧитатиУ НІЧ
проти минулої суботи рашисти обстріляли енергооб’єкти в Запорізькій,
Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях.
Постраждала і ДніпроГЕС (ворожі ракети вивели її з ладу ще 22 березня). За
даними глави Запорізької ОВА І. Федорова, об’єкт перебуває «в критичному стані,
про виробництво електроенергії навіть не йдеться». Рух транспорту через греблю
призупинено.
Проміжні підсумки Читати1 ЧЕРВНЯ
2020-го почала працювати система автофіксації порушень ПДР. За інформацією
поліції, нині у 25 містах 15 областей (окрім зон бойових дій) встановлено 265
приладів контролю. І хоча перевищення швидкості залишається однією з
найпоширеніших причин аварій, проте за чотири роки роботи камер кількість ДТП з
тяжкими наслідками знизилась утричі — з 541 до 175. За цей час винесено понад
10 мільйонів постанов, із яких виконано 89%, порушниками сплачено штрафів на
загальну суму понад 2,1 мільярда гривень.
Позначиться посуха ЧитатиУКРАЇНСЬКА
зернова асоціація знизила оцінку потенційного врожаю порівняно з попереднім
прогнозом на 1,5 млн т — до 74,6 млн т збіжжя. На думку аналітиків, негативно
позначаться скорочення посівних площ (в основному під зерновими через несприятливу
цінову політику на світовому ринку та досить дороге транспортування товару) і
дещо посушливий період у травні в низці регіонів на сході та півдні. За таких
умов у сезоні 2024/2025 аграрії можуть продати за кордон 43,5 млн т. Експорт
зернових та олійних, імовірно, сягне 53,2 млн т, свідчать підсумки поточного
торгового року.
Герої вдома ЧитатиУКРАЇНА
по крихтах визволяє своїх громадян, захоплених у полон та викрадених рашистами.
В результаті першого після тривалої перерви з лютого цього року обміну було повернуто
70 чоловіків (бійці ЗСУ та Нацгвардії, прикордонники) і п’ятьох жінок, серед
яких чотири цивільні заручниці. Нинішній обмін — 52-й від початку
повномасштабної війни. Загалом удалося повернути з полону окупантів 3210 осіб.
Це може здатися «краплею в морі», адже число бранців вимірюється десятками
тисяч, але кожний визволений не просто «одиниця статистики», а доля людини і її
сім’ї, котра на неї чекає. Тож борімося за всіх і пам’ятаймо про кожного.
Війна множить злидні ЧитатиЗГІДНО
зі звітом Світового банку, число українців, які живуть у бідності, збільшилось
із 2020 року на 1,8 мільйона і тепер становить близько 29% населення. За
підсумками дослідження, торік за фінансовою межею були близько 9 мільйонів осіб
із загальної кількості населення приблизно 32 мільйони. Зростання бідності
спричинене зниженням рівня зайнятості: більше п’ятої частини дорослого
населення, яке працювало до великої війни, втратило роботу. В доповіді
зазначається, що майже чверть опитаних громадян України у червні 2023 року не
мали достатньо грошей, щоб купити їжу в певний момент.
Можна подавати заявки ЧитатиПОЧАЛА
працювати програма компенсації аграріям, чиї землі розташовані на деокупованій
території поза зоною бойових дій. Держава відшкодовуватиме фермерам лиш 80%
вартості розмінування вгідь, а також виплатить кошти тим, хто вже очистив свої
ділянки і став на них працювати. Участь
можуть узяти тільки ті аграрії, чиї землі вже розміновані сертифікованими
операторами протимінної діяльності (ОПМД) з 24 лютого 2022 року по 15 квітня
2024-го. До заявки слід додати копії договору із ОПМД, актів наданих послуг і
платіжок. Крім того, подавати заявки можуть аграрії, які лише планують
розпочати розмінування власних та орендованих ділянок. Вони це можуть зробити
через Державний аграрний реєстр.
Є перспективи ЧитатиУКРАЇНА
має великий водний фонд: понад 49 тис. об’єктів, більше 700 тис. га водного
плеса. Такі можливості гріх марнувати. Торік почалося реформування рибної
галузі, і, за інформацією заступника глави Мінагрополітики В. Головні, після
запровадження аукціонів на промисловий вилов у «Prozorro.Продажі» надходження
збільшилися в рази. «У 2021 році промисловий вилов риби склав 30 тис. тонн і
сплачено 15 млн грн податків. У 2023-му, після запровадження аукціонів,
виловлено 24,5 тис. тонн і сплачено 101 млн грн», — повідомив він. І хоча через
повномасштабну війну промисловий вилов зменшується, та треба розвивати
перспективні напрями, зокрема вирощування риби. Так, торік було вирощено понад
15 тисяч тонн біоресурсів.
|