|
Версія для друку На головну Резерв економіки Олександр ВЕРТІЛЬ. Сумська область. Сумщина хоч і не належить до регіонів, де особливо
розвинуте вівчарство, як, наприклад, на Закарпатті чи Івано-Франківщині, все ж
має такі тваринницькі «острівці». Як у селі Боровенька неподалік Лебедина, де
останніми роками успішно розвивається «кучеряве» фермерське господарство
«Мілка» із вівцями та баранами романівської породи, завезеної понад десятиліття
тому. ЗА СЛОВАМИ його співзасновниці Тетяни Хвостенко, крім молочного поголів’я, звідки,
власне, й назва ФГ, вони утримують понад півтори сотні овечо-баранячого. Мають
від нього зиск, бо на бараняче м’ясо є постійний попит. У найближчих планах — розвивати саме цей сегмент, зокрема оновити породне
стадо, насамперед тваринами німецької селекції. Із десятками гектарів природних
випасів у Боровеньці для цього є всі умови. Як і на державному підприємстві ДГ «Правдинське» Охтирського району, де
утримують майже 140 овець, з яких половина — маточне поголів’я. Асканійських кросбредів, розповідає ветеринарний лікар Микола Бих, завезли
сюди майже 10 років тому з Херсонщини. Виведені шляхом схрещування цигайських
та асканійських тонкорунних вівцематок із баранами лінкольн, вівці цієї породи
з високою м’ясною, вовновою та молочною продуктивністю добре прижилися в
Україні, поширені в багатьох її регіонах. Для поголів’я в одному із сіл — відділенні господарства, яке, на жаль,
поруч українсько-російського кордону, що сьогодні створює значні загрози,
облаштували простору кошару. Неподалік широкі випаси, є можливість заготовляти
сіно. Овець порають двоє постійних тваринників. Щороку тут одержують приплід, тож поголів’я постійно оновлюється. На м’ясо
попит залишається стабільним, завдяки чому «Правдинське» од вівчарства не у
програші. Найголовніша проблема, як, між іншим, і в «Мілці», — реалізація вовни. На
жаль, традиційні виробничі потужності з її переробки у Харкові, на Чернігівщині
та в деяких інших регіонах тепер простоюють головним чином через війну. А везти
вовну за сотні чи й тисячі кілометрів означає перетворити її на справжнє золоте
руно. Втім, ситуація не настільки в глухому куті, аби не бачити виходу. Скажімо,
директор ТОВ АФ «Харчовик» Конотопського району Сергій Степанов переконаний, що
вівчарська галузь сьогодні потребує насамперед уваги і фінансової підтримки,
аби вивести її на стабільну економічну дорогу, а вже потім на місцях
організувати мініпереробку і м’яса, і молока та вовни. Адже досвід багатьох
країн, передусім Франції, Данії, Великої Британії, не кажучи про арабський
світ, свідчить про економічну вигоду саме такого замкнутого циклу
господарювання. З цією думкою погоджуються у ФГ Лисянського в селі Ворожба Сумського
району. З єдиною хіба що відмінністю: тут утримують не овець, а кіз — загалом
майже сто разом із маточним, дійним поголів’ям та приплодом. Розводячи
зааненську породу, щодоби надоюють близько двох центнерів цілющого молока
жирністю 4 відсотки, що надзвичайно цінується на продовольчому ринку. І це на своїх
кормах, насамперед сіні, адже навколишні луки багаті на густе різнотрав’я, а
також вівсі. Аби не мати проблем зі збутом молока, узялися за облаштування
мініпереробного цеху, в якому розраховують виробляти різні молочні делікатеси.
Останні не тільки смачні, а й корисні — насамперед для тих, хто має проблеми з
кишково-шлунковим трактом. Наведені приклади — аж ніяк не всі на Сумщині, де господарі беруться за
вирощування і утримання овець та кіз. Як поінформували в Департаменті
агропромислового розвитку Сумської ОДА, станом на початок 2024 року по всіх
категоріях господарств нараховувалася майже 21 тисяча поголів’я, в тому числі у
сільськогосподарських підприємствах — 2,2 тисячі, решта в господарствах
населення. Найбільше — у Конотопському та Охтирському районах. За словами директора Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА
Олександра Маслака, нинішнього року в державному бюджеті передбачена дотація в
розмірі 2 тисячі гривень на одиницю маточного поголів’я, що надасть певного
економічного імпульсу вівчарству й козівництву. Однак актуальним залишається
нарощування поголів’я, оскільки лише великі підприємства здатні налагодити
прибуткове виробництво. Важливий також інший аспект — поглиблена переробка сировини для наповнення
ринків місцевою оригінальною продукцією. Приміром, в’яленими чіпсами, снеками,
кабаносами, ковбасками тощо. Головне — запустити комплексний механізм, який дасть змогу «реанімувати»
важливий і перспективний сегмент тваринництва на користь як господарів, так і
споживачів, власне, економіки аграрної галузі. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Невиправдане стрімке здорожчання ЧитатиУРЯД
підвищив ціну електрики для населення — з 1 червня вона становить 4,32
грн/кВт•год. Такий тариф діятиме до кінця квітня 2025 року. Зі слів глави
Міненерго Г. Галущенка, рішення пов’язане з російськими атаками на енергосистему.
Водночас колишня заступниця міністра закордонних справ України з питань
європейської інтеграції Л. Зеркаль заявила, що підвищення вартості ніяк не
пов’язане з ремонтними роботами. На ці цілі вже два роки виділяють кошти
європейські союзники, каже вона. «В бюджеті України від Світового банку лежить
200 мільйонів грантів на проходження зимового періоду і саме на ремонтні
роботи; вони ще можуть збільшити їх на 300 мільйонів, якщо ми попросимо позику
під дуже маленькі відсотки. Але цього не робиться, замість цього збільшуються
тарифи», — наголосила Л. Зеркаль.
Посівна завершується ЧитатиЗА ДАНИМИ Мінагрополітики,
станом на 31 травня засіяно понад 5,5 млн га зерновими і зернобобовими — роботи
виконано на 98%. Під соняшником зайнято 5123,9 тис. га, під кукурудзою — 3895,2
тис. га, соєю — 1931,8 тис. га, ячменем — 782,6 тис. га, пшеницею — 252,5 тис.
га, вівсом — 163,7 тис. га, горохом — 162,5 тис. га, гречкою — 97,7 тис. га,
просом — 63,6 тис. га. Під цукрові буряки відведено площу 250,1 тис. га.
Сільгоспвиробники Вінниччини, Волині, Кіровоградщини, Одещини, Полтавщини,
Тернопільщини, Буковини та Закарпаття вже завершили посівну.
Добивають ДніпроГЕС ЧитатиУ НІЧ
проти минулої суботи рашисти обстріляли енергооб’єкти в Запорізькій,
Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській та Івано-Франківській областях.
Постраждала і ДніпроГЕС (ворожі ракети вивели її з ладу ще 22 березня). За
даними глави Запорізької ОВА І. Федорова, об’єкт перебуває «в критичному стані,
про виробництво електроенергії навіть не йдеться». Рух транспорту через греблю
призупинено.
Проміжні підсумки Читати1 ЧЕРВНЯ
2020-го почала працювати система автофіксації порушень ПДР. За інформацією
поліції, нині у 25 містах 15 областей (окрім зон бойових дій) встановлено 265
приладів контролю. І хоча перевищення швидкості залишається однією з
найпоширеніших причин аварій, проте за чотири роки роботи камер кількість ДТП з
тяжкими наслідками знизилась утричі — з 541 до 175. За цей час винесено понад
10 мільйонів постанов, із яких виконано 89%, порушниками сплачено штрафів на
загальну суму понад 2,1 мільярда гривень.
Позначиться посуха ЧитатиУКРАЇНСЬКА
зернова асоціація знизила оцінку потенційного врожаю порівняно з попереднім
прогнозом на 1,5 млн т — до 74,6 млн т збіжжя. На думку аналітиків, негативно
позначаться скорочення посівних площ (в основному під зерновими через несприятливу
цінову політику на світовому ринку та досить дороге транспортування товару) і
дещо посушливий період у травні в низці регіонів на сході та півдні. За таких
умов у сезоні 2024/2025 аграрії можуть продати за кордон 43,5 млн т. Експорт
зернових та олійних, імовірно, сягне 53,2 млн т, свідчать підсумки поточного
торгового року.
Герої вдома ЧитатиУКРАЇНА
по крихтах визволяє своїх громадян, захоплених у полон та викрадених рашистами.
В результаті першого після тривалої перерви з лютого цього року обміну було повернуто
70 чоловіків (бійці ЗСУ та Нацгвардії, прикордонники) і п’ятьох жінок, серед
яких чотири цивільні заручниці. Нинішній обмін — 52-й від початку
повномасштабної війни. Загалом удалося повернути з полону окупантів 3210 осіб.
Це може здатися «краплею в морі», адже число бранців вимірюється десятками
тисяч, але кожний визволений не просто «одиниця статистики», а доля людини і її
сім’ї, котра на неї чекає. Тож борімося за всіх і пам’ятаймо про кожного.
Війна множить злидні ЧитатиЗГІДНО
зі звітом Світового банку, число українців, які живуть у бідності, збільшилось
із 2020 року на 1,8 мільйона і тепер становить близько 29% населення. За
підсумками дослідження, торік за фінансовою межею були близько 9 мільйонів осіб
із загальної кількості населення приблизно 32 мільйони. Зростання бідності
спричинене зниженням рівня зайнятості: більше п’ятої частини дорослого
населення, яке працювало до великої війни, втратило роботу. В доповіді
зазначається, що майже чверть опитаних громадян України у червні 2023 року не
мали достатньо грошей, щоб купити їжу в певний момент.
Можна подавати заявки ЧитатиПОЧАЛА
працювати програма компенсації аграріям, чиї землі розташовані на деокупованій
території поза зоною бойових дій. Держава відшкодовуватиме фермерам лиш 80%
вартості розмінування вгідь, а також виплатить кошти тим, хто вже очистив свої
ділянки і став на них працювати. Участь
можуть узяти тільки ті аграрії, чиї землі вже розміновані сертифікованими
операторами протимінної діяльності (ОПМД) з 24 лютого 2022 року по 15 квітня
2024-го. До заявки слід додати копії договору із ОПМД, актів наданих послуг і
платіжок. Крім того, подавати заявки можуть аграрії, які лише планують
розпочати розмінування власних та орендованих ділянок. Вони це можуть зробити
через Державний аграрний реєстр.
Є перспективи ЧитатиУКРАЇНА
має великий водний фонд: понад 49 тис. об’єктів, більше 700 тис. га водного
плеса. Такі можливості гріх марнувати. Торік почалося реформування рибної
галузі, і, за інформацією заступника глави Мінагрополітики В. Головні, після
запровадження аукціонів на промисловий вилов у «Prozorro.Продажі» надходження
збільшилися в рази. «У 2021 році промисловий вилов риби склав 30 тис. тонн і
сплачено 15 млн грн податків. У 2023-му, після запровадження аукціонів,
виловлено 24,5 тис. тонн і сплачено 101 млн грн», — повідомив він. І хоча через
повномасштабну війну промисловий вилов зменшується, та треба розвивати
перспективні напрями, зокрема вирощування риби. Так, торік було вирощено понад
15 тисяч тонн біоресурсів.
|