• З літопису воєнних днів

Чим завинила озимина?

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Фермер із села Надеждівка Губиниської СТГ Валентин Губа понад 30 років тому перший у селі наважився хазяйнувати самостійно, утворивши власне фермерське господарство. Невтомною працею він став чи не найбільш успішним місцевим господарником.

ТОРІК восени Валентин Григорович одну зі своїх ділянок площею 7,5 гектара засіяв озимою пшеницею. Навесні не встиг намилуватися зеленим килимом, як фермер і водночас депутат Губиниської селищної ради Костянтин Надха без попередження передискував це поле і посіяв на ньому соняшник.

— Так депутати Губиниської громади цинічно відбирають у мене землю, — нарікає Валентин Григорович. — Минулого року відмовили у продовженні оренди на 7,5 гектара, погрожують залишити без усіх 40 гектарів, договір оренди на які я укладав із Новомосковською райдержадміністрацією. Відколи ці землі з державної власності перейшли до комунальної, селищна рада крутить ними як хоче.

Відмову продовжити оренду депутати пояснюють тим, що, згідно із Земельним кодексом України, землі, які перебувають у державній або комунальній власності, передаються в оренду за результатами торгів. Але при цьому вони не зважають, що порушили права Валентина Губи, знехтувавши тим же Земельним кодексом у частині, де сказано, що в разі поновлення договорів оренди чи укладення їх на новий строк за наявності переважаючого права орендаря земельні ділянки не підлягають продажу чи переданню в користування на земельних торгах. Отож Валентину Григоровичу мали продовжити оренду без будь-яких обмежень, відповідну заяву він вчасно подав.

Заднім числом голова селищної ради Петро Єрьоменко та депутати виправдовували свої незаконні дії тим, що, мовляв, Губа використовував свої ділянки, які раніше служили пасовищами і сінокосами, не за цільовим призначенням. Проте очільники громади або плутають грішне з праведним, або «забули» про те, що в рішенні сесії селищної ради зазначено — відмовити В. Губі в наданні дозволу оренди земель сільськогосподарського призначення із запасу комунальної власності! Так пасовища чи орні землі?

Не згадують вони також, що свого часу Новомосковська РДА наділила Валентина Губу тим, на що інші й дивитися не хотіли. Фермер роками на тій землі викорчовував дикі чагарники і виводив очерет із висохлих боліт. Трудів знадобилося немало, щоб привести її в нинішній стан. До речі, у договорі, укладеному із РДА, записано, що після закінчення строку оренди орендар має переважаюче право на його поновлення.

Очільники ж Губиниської громади свавільно вирішили інакше. В таку немилість Валентин Григорович потрапив неспроста. Великий правдолюб і прихильник справедливості, він не завше схвалює те, що коїлось і коїться в громаді. Небайдужий чоловік та й годі!

Сьогодні в Третьому адміністративному апеляційному суді міста Дніпро триває процес за позовом Валентина Губи до Губиниської селищної ради «про визнання протиправним і про скасування рішення і зобов’язання вчинити певні дії». За цим правничим висловом криється одне прохання: повернути позивачеві 7,5 гектара землі і припинити зазіхання на ще 40 гектарів, які він обробляє.

Нинішній голова ОТГ Єрьоменко стверджує, що «війну з Губою не затівав». З його слів виходить, що Валентин Григорович воює без причин. Та хіба не його очільники громади принизливо «розкуркулили», залишивши із кредитом, котрий у разі втрати землі не відомо з яких прибутків погашати. Тобто успішного господаря хочуть перетворити на злидаря!

— Будучи свого часу головним агрономом колгоспу, я не те що нічого не потягнув на дурничку, а не взяв навіть як розпайоване майно, — каже Валентин Григорович. — Повірив у рух фермерства і свої сили. Все, що нині маю, надбав власними стараннями разом із сином. Звісно, завдяки позикам, котрі вважаю неабияким стимулом господарювання на своїй землі. А тепер її у мене відбирають.

Депутати селищної ради разом із головою нахабно знищують фермерське господарство. В селі знають: ФГ «Губа В. Г.» чи не найбільш справно сплачує податки і орендну плату односельцям. До нього ніколи не було зауважень від контролюючих органів стосовно обробітку вгідь. Навпаки, це господарство ставили всім за приклад. Не менш вражені у Надеждівці й тим, що Костянтин Надха посмів знищити селянську працю та її вершину — озимий хліб, посіяний Валентином Губою. Який же він хлібороб після цього?

— Якщо відберуть землю, то й люди залишаться без роботи. У мене працює, зокрема, біженець з-під Бахмута, інвалід, батько багатодітної сім’ї. У бідолашного чоловіка і його родини тільки почало налагоджуватися життя. Але навіть це нікого не обходить, — переймається фермер.