Соціальна панорама  

_{Ціни на світло зросли. А що з комунальними тарифами?}

Олена БЕГМА.

ІЗ 1 ЧЕРВНЯ в Україні почали діяти нові тарифи на світло. Кабмін встановив єдину фіксовану ціну на електроенергію для населення — 4,32 грн/кВт-год., тобто на 64% дорожче, ніж раніше. Такий тариф діятиме до кінця квітня 2025-го. У зв’язку з цим експерти попереджають про неминуче подорожчання і квартплати. Так, за словами голови Асоціації водоканалів України Дмитра Новицького, підвищення вартості електрики позначиться на витратах водоканалів і, відповідно, вартості їхніх енергозатратних послуг. Якщо зараз доводиться платити по 40-60 грн за кубометр води, то після підвищення тарифу плата становитиме близько 100 грн.

_{Кожні пів року — ідентифікація}

ВІДТЕПЕР для своєчасного отримання пенсії українці поважного віку мають кожні шість місяців проходити ідентифікацію, інакше виплати припиняться, попередили у Міністерстві соціальної політики України.

Ідентифікація — це загальноприйнята європейська практика щодо пенсій та соціальних виплат, запевняють у відомстві. Її мета — переконатися, що виплати одержує саме та людина, якій вони призначені. Раніше практика фізичної ідентифікації фактично застосовувалася в нас, коли пенсіонер звертався до банку по нову картку або коли отримував виплати від листоноші. Для окремої категорії громадян норма проходження фізичної ідентифікації протягом останніх трьох років не застосовувалася. Виплати пенсіонерам, які стали внутрішньо переміщеними особами до 24 лютого 2022 р., здійснювалися без проходження фізичної ідентифікації від часу запровадження в Україні карантину у зв’язку з Covid-19. Нині ця вимога відновлена і для них. Громадяни, які перебувають за кордоном, можуть пройти її через вебпортал ПФУ або ж звернутися до дипломатичної установи України, де видадуть персоналізований документ, який слід переслати у ПФУ.

_{Не варто очікувати великих пенсій}

ДОПИС, опублікований у соціальних мережах першою заступницею міністра соціальної політики Дариною Марчак, сколихнув суспільство. Чиновниця попередила, що українцям слід «уже тепер починати відкладати гроші на життя у пенсійному віці» та «бути готовими працювати стільки, скільки це буде можливо». Мовляв, Україна повинна стати країною активного довголіття…

Після численних гнівних коментарів Д. Марчак уточнила свою заяву, як вона, мабуть, думає, для «нетямущих». Серед першопричин низьких пенсій — складна демографічна ситуація. «Станом на 1 січня в Україні було 10,8 млн працюючих, за яких сплачувалися внески до солідарної пенсійної системи, і 10,5 млн пенсіонерів, які отримували виплати з цієї системи. Тобто вже зараз один працюючий утримує одного пенсіонера», — зазначила посадовиця. Серед інших факторів, які впливають на погіршення ситуації, вона виокремила брак кадрів на ринку праці та «недосконалість чинної системи». Чиновниця вважає, що в країні потрібно вводити накопичувальну пенсійну систему як елемент обов’язкового пенсійного страхування. Для цього необхідно ухвалити законодавство, що дасть старт для підготовки інфраструктури задля впровадження накопичень. Це, мовляв, практика багатьох розвинених країн.

Все це відомо і без пояснень можновладців, які великою мірою і є відповідальними за ситуацію на вітчизняному ринку праці та за виплату пенсій у країні.

_{Кожний третій ветеран нині безробітний}

«ПІСЛЯ закінчення війни ветеранська спільнота України буде становити близько 5 мільйонів осіб. Зважаючи на те, що зараз у Силах оборони близько мільйона осіб, то маємо розуміти, що сюди варто додатково включати категорію їхніх родин, а також родин загиблих», — повідомили в Українському ветеранському фонді. І водночас наголосили, що ветеран — це не про пільги, а про можливості: «Саме для ветеранів потрібно надавати ці можливості, зокрема: профорієнтацію, освітні програми, програми працевлаштування. З війною, з досвідом бойових дій цінності змінюються, з’являються нові компетенції, саме ці компетенції потрібно правильно використовувати у цивільному житті».

Тим часом сьогодні близько 30% українських ветеранів мають статус безробітного. Одна із причин цього, як вони кажуть, — їм некомфортно повертатись у середовище цивільних чи на попереднє місце роботи, бо звикли підпорядковуватися чітким і зрозумілим командам, перебувати у середовищі близьких по духу побратимів. Частина цих людей готова відкрити власну справу, розвивати свій бізнес, запрошувати побратимів на роботу.

_{«Передайте за проїзд, будь ласка!»}

ТАКИХ СЛІВ пасажири автобусних маршрутів загального користування незабаром уже не почують. Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури №5705, який створює передумови до впровадження електронних квитків на автомобільному регулярному транспорті. Ухвалений документ дає змогу міністерству встановити та затвердити форму електронного квитка. А відтак його видача у салоні через спеціальний електронний пристрій автоматизованої системи обліку оплати проїзду стане загальнообов’язковою.

Як відомо, подібний закон у нас намагаються упровадити вже котрий рік. Але на заваді, подейкують, стоїть потужне «транспортне лобі» у парламенті. Мова про приватних перевізників, які не хочуть утрачати могутнє джерело своїх нелегальних прибутків, «звільнених» від сплати податків державі.

_{Про гендерну рівність і патріотизм «слабкої статі»}

ІЗ ПОНАД 400 тисяч учасників бойових дій у нас більш ніж 19 тисяч — це жінки. «Починаючи з 2014 року захисниці брали та беруть участь у бойових діях у складі Збройних сил України, правоохоронних органів, а також добровольчих батальйонів», — поінформував заступник міністра у справах ветеранів України з питань євроінтеграції Олексій Ілляшенко. Він зазначив, що багато українських військовослужбовиць беруть участь у миротворчих місіях по всьому світу та є носіями унікальних знань і практичного досвіду у вирішенні конфліктних ситуацій у суспільстві.

До речі, й нині, як зазначили у Міністерстві оборони, майже кожний п’ятий кандидат, що звертається до центру рекрутингу Української армії і з яким далі працюють, — представниця «слабкої статі».

_{Аби всі так заробляли, як в аеропорту «Бориспіль»}

ЯК ВІДОМО, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року, в день початку повномасштабного вторгнення росії. Однак за 2023 рік гендиректор непрацюючого для обслуговування польотів державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Олексій Дубревський задекларував майже 4 млн грн зарплатні. Що у перерахунку на кожний місяць становить 315,7 тис. грн. І позаторік було так само. У квітні 2024-го Дубревський задекларував 432 тис. грн заробітної плати…

Згідно з даними ЗМІ, Олексій Дубревський обіймає посаду гендиректора аеропорту «Бориспіль» з липня 2021 року. Раніше він керував комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя». Крім того, працював у таких компаніях, як LufthansaAG, КП «Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С. С. Прокоф’єва», «Міжнародний аеропорт Рас-Ель-Хайма» (ОАЕ).