|
Версія для друку На головну Дослівно Сергій Гайдай, політолог. Повномасштабна
війна дала можливість команді Президента прибрати хай і не завжди ефективну,
але все ж реальну систему противаг і стримувань, що утворилася в Україні після
2014-го. Нині ж нема незалежного уряду, а парламент — формальний орган, де без
дискусій і поправок підписують закони, які «спускає» Офіс президента. На одній
із пресконференцій Зеленського здивувало запитання, чи потрібен зараз уряд
національної єдності. Відповів, що має п’ятьох ефективних менеджерів і більше йому
ніхто не потрібен. Те, що
Зеленський після п’яти років каденції продовжує залишатися на чолі країни,
створює ризики. Перший — українське суспільство. Влада, ухвалюючи закон про
мобілізацію, фактично каже, що ми будемо відловлювати вас будь-де, а чиновники
і силовики матимуть броню. Триває рекет
бізнесу. Команда Зеленського робить те саме, що робили «регіонали». І це
створює ризик нового соціального вибуху. А бунт під час війни — це кінець
держави. Ще один
ризик — союзники. На початку повномасштабного вторгнення для всього світу
постала картина: вільнолюбна нація, яка хоче в Європу, бореться з фашистським
режимом путіна. Проте нині всі бачать українську владу з її корупцією та
згортанням демократії. То навіщо допомагати маленькому авторитарному режиму, що
бореться з великим авторитарним режимом? У цій
ситуації покладатися можна лише на громадянське суспільство, яке повсякчас
рятувало Україну. Дуже сподіваюся, так станеться й у нинішніх надскладних
умовах. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Загрозливий брак кадрів ЧитатиПРЕЗИДЕНТ Української аграрної конфедерації
Л. Козаченко повідомив, що станом на сьогодні в агросекторі задіяно 2,8 млн
осіб, із цього обсягу 70% припадає на фермерів, які працюють на комбайнах,
тракторах, вантажних автомобілях. Дефіцит сягає 3 млн працівників, залучених
безпосередньо до збору врожаю: ситуація найскладніша з трактористами,
комбайнерами, агрономами. До початку повномасштабної війни пропозиція становила
14-16 вакансій на одного спеціаліста, а нині — 160. Брак кадрів пов’язаний із
мобілізацією, і теперішня система бронювання не дає бажаної ефективності, а
прийом жінок на роботу, на переконання Л. Козаченка, не зможе виправити
проблеми.
Другі серед... боржників ЧитатиПІСЛЯ отримання п’ятого траншу розміром
2,2 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду Україна винна організації вже
13,85 млрд дол. Таким чином, наша держава тепер перебуває на другій позиції
серед найбільших боржників, «обігнавши» Єгипет (13,59 млрд дол.). Першою багато
років є Аргентина — 40,94 млрд дол. На трьох найбільших позичальників МВФ
припадає майже половина (46%) усіх кредитів фонду. Загалом непогашені позики
мають 94 країни.
Величезні обсяги фальсифікату ЧитатиСПІЛКА молочних підприємств України
поінформувала, що частка фальсифікованих молокопродуктів нині сягає 30%.
Насамперед це масло, м’які сири тощо, їх реалізують здебільшого на ринках або в
невеликих магазинах. На думку виконавчого директора спілки А. Дідура, держава
може вплинути на цю проблему. «Перше — це повинна бути затверджена стратегія
розвитку молочного тваринництва в державі. Друге — сформувати з господарств населення
якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є
всі можливості — як Держпродспоживслужба, так і поліція, щоб явище фальсифікату
побороти», — переконаний він. Бізнес готовий збільшувати поголів’я, але для
цього він потребує допомоги від держави, вважає А. Дідур.
Змінились освітні пріоритети ЧитатиУ МІНОСВІТИ повідомили про збільшення
обсягу держзамовлення на підготовку фахівців найбільш затребуваних галузей у
період воєнного стану. Так, протягом 2024-2027 років зросте число бюджетних
місць за спеціальностями у сферах охорони здоров’я, воєнних наук, нацбезпеки і
безпеки державного кордону, транспорту та будівництва, легкої промисловості та
ін.
Не витримують труднощів ЧитатиЗА ПЕРШЕ півріччя закрилися майже 92 тисячі
ФОПів — на 54% більше, ніж торік, і понад 1,5 тисячі підприємств — на 15%
більше. У розрізі галузей найвища частка в роздрібній торгівлі — понад 29 тисяч
ФОПів (приріст сягнув 44,8%), інформаційних технологіях — майже 16 тисяч
(65,9%) та наданні послуг — 9,7 тисячі (60,8%). Найбільше підприємств закрилось
у сферах оптової торгівлі — 194, операцій із нерухомістю — 148, будівництва —
95. Своєю чергою за перше півріччя було зареєстровано майже 148,5 тисячі ФОПів
і понад 13 тисяч нових компаній.
Жнива повним ходом ЧитатиСТАНОМ на 5 липня, за даними
Мінагрополітики, ранні зернові збирають сільгоспвиробники 21 області.
Намолочено 3,7 млн т нового врожаю із 1154,3 тис. га: пшениці — 1,62 млн т із
482,2 тис. га, ячменю 1,56 млн т із 402,7 тис. га, гороху — 166,4 тис. т із 82
тис. га, ріпаку — 285,9 тис. т із 186,9 тис. га, сої — 0,3 тис. т з 0,2 тис.
га. За площею лідирують аграрії Миколаївщини, які впоралися з 314,2 тис. га,
Одещини — 205,1 тис. га та Дніпропетровщини —158,2 тис. га. Натомість за
врожайністю на першому місці Івано-Франківщина — 67,5 ц/га.
Доходи трохи зросли ЧитатиУ ПЕРШОМУ півріччі до загального фонду
місцевих бюджетів надійшло 208,7 млрд грн — на 40,4 млрд грн більше, ніж торік,
повідомили в Мінфіні. Приріст зафіксовано у Миколаївській (+30,5%), Вінницькій
(+27,8 %), Закарпатській (+27,6%), Київській (+27,3) областях, а також у Києві
(+35,8%). У міністерстві збільшення доходів пояснюють тим, що у вищезазначені
регіони переїхали внутрішньо переміщені особи та бізнес з окупованих територій
і місць, де ведуться бойові дії, які налагодили роботу.
Експорт «пригальмували» ЧитатиЄВРОСОЮЗ із 2 липня таки запровадив захисні
мита для яєць та цукру з України через перевищення обсягів імпорту (наш уряд
напередодні стверджував, що таких планів немає). Нагадаємо, ЄС навесні створив
механізм запобіжників щодо семи сільгосптоварів, і в червні його вперше задіяли
щодо вівса. Для українських яєць та цукру цей середній показник становить 23
188,96 тонни та 262 652,68 тонни відповідно. Оскільки обсяги, встановлені
тарифною квотою, були перевищені, то тепер імпорт цих товарів у ЄС буде з
митами.
Повернути вкрай важко ЧитатиЗА ДАНИМИ Уповноваженого ВР з прав людини Д.
Лубінця, росіяни утримують у полоні понад 14 тисяч цивільних українців.
Повернути бранців іще складніше, ніж дітей та військових. «Міняти ми їх не
можемо, якихось додаткових впливів на російську федерацію в нас напряму немає.
У нас немає навіть юридичної бази, на підставі якої нам можна проводити цей
процес», — зазначив Д. Лубінець. Нині, з його слів, триває робота над
поверненням майже 20 тисяч дітей та «десятків тисяч» українців, яких вважають
зниклими безвісти.
|