|
Версія для друку На головну Працюють не для галочки Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Мобільні
медичні бригади, які відвідують навіть найменше село та забезпечують усіх, хто
потребує, безкоштовними ліками, гуманітарна допомога і соціальне обслуговування
людей, що опинилися в складних життєвих обставинах, психологічна підтримка,
різноманітні навчання, соціальна перукарня, інформування, соціальні майстерні —
все це про відділення Українського Червоного Хреста у колишньому Коропському
районі, котре за рівнем діяльності та допомоги населенню є чи не найкращим в
Україні. А починалося все із сирого шкільного підвалу… СОЦІАЛЬНИЙ
центр Відокремленого підрозділу Чернігівської обласної організації Українського
Червоного Хреста у колишньому Коропському районі ще донедавна мав вигляд
закинутої столітньої хати. Ця будівля неодноразово виставлялася на продаж, але
попри те, що розташована в центрі Коропа, навіть за копійки ніхто не бажав її
купити. «На початку
великої війни ми сиділи у підвальному приміщенні школи. Сирість, бруд,
незручності, — пригадує керівниця місцевого структурного підрозділу Червоного
Хреста Таїсія Онопка. — Бувало, щоб дочекатися черги на отримання гуманітарної
допомоги, люди стояли годинами під дощем». Допоміг
випадок. В один із днів повз школу проходив голова громади і, побачивши чергу,
запропонував допомогу. Почали шукати підходяще приміщення і зрештою зупинилися
на старій будівлі, що колись давно належала міцевому торговцю. Те, що вона
напівзруйнована, волонтерів Червоного Хреста не злякало. Вони стали наводити
лад. «Коли ми
взяли це приміщення, ізсередини було видно небо. Хаті 117 років, із яких 20
років вона стояла нікому не потрібною, — пригадує пані Таїсія. — Не помилюсь,
якщо скажу, що тут були, по суті, руїни». Коштом і
зусиллями громади, голова якої всіляко допомагав волонтерам, провели воду та
освітлення. «Також нам вдалося потрапити у програму BraVo, за якою Британія і
Данія надали нам кошти для розвитку організації. Тож завдяки усім небайдужим ми
й облаштували повноцінний сучасний Соціальний центр», — пояснює представниця
організації Червоного Хреста. Відтак в
одному приміщенні вдалось об’єднати всі служби. Тут роздають гуманітарну
допомогу, проводять різноманітні навчальні курси, працюють соціальні майстерні.
У центрі базуються мобільні медичні бригади, приймає людей психолог. Нещодавно
облаштували й банк одягу. Тепер ті, хто потребує, можуть у комфортних умовах
безоплатно одержати й одразу приміряти новий та вживаний одяг. Постійні
відвідувачі Соціального центру — різні вразливі групи населення: пенсіонери,
внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, багатодітні сім’ї, громадяни,
у яких зруйноване або пошкоджене житло. Соціальний
центр став неабиякою підтримкою для місцевої громади. Чого лишень вартий їхній
проєкт із соціальним автобусом, що возить із собою медика з безкоштовними
ліками, не оминаючи жодного села Коропської громади? «Тій людині
ходунки треба, тому візок, тому медична допомога чи ліки — у них можна отримати
все, — хвалить роботу Червоного Хреста селищний голова Володимир Куніцин. — Цей
осередок виконує величезну соціальну роль. Червоний Хрест забезпечує всім
необхідним — від постільної білизни до посуду і харчових продуктів. Окрема
подяка за опіку над лежачими, їх у нас 50 чоловік». Великим
попитом користується соціальна перукарня. Перукар Тетяна Данильченко безоплатно
стриже постійних відвідувачів центру, для решти коропців ця послуга — через
благодійні внески. Таїсія Онопка дуже задоволена роботою майстра: «Пані Тетяна
дуже уважна, привітна до клієнтів. За потреби безвідмовно їде до них додому.
Перукар вона першокласний, чимало коропців, підстригшись у неї один раз, ідуть
знову, хоча до цього відвідували модні салони краси». Сьогодні
Червоний Хрест у Коропі — це 17 волонтерів і 3200 підопічних, які довіряють
організації і вдячні їй за підтримку. Вона посідає третє місце з розвитку в
Україні серед 13 міських організацій. «Такого
рівня соціального центру, як у нас, нема ні у Прилуках, ні в Ніжині, ні в
Чернігові, — впевнено каже Володимир Куніцин. — І найголовніша заслуга в цьому
людей, які тут працюють. Вони роблять своє діло не заради галочки у звіті, а
реально переживають, співчувають своїм підопічним, хочуть зробити їхнє життя
кращим. Тому, до речі, їм багато хто допомагає. Бо добрі справи завше множаться». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Загрозливий брак кадрів ЧитатиПРЕЗИДЕНТ Української аграрної конфедерації
Л. Козаченко повідомив, що станом на сьогодні в агросекторі задіяно 2,8 млн
осіб, із цього обсягу 70% припадає на фермерів, які працюють на комбайнах,
тракторах, вантажних автомобілях. Дефіцит сягає 3 млн працівників, залучених
безпосередньо до збору врожаю: ситуація найскладніша з трактористами,
комбайнерами, агрономами. До початку повномасштабної війни пропозиція становила
14-16 вакансій на одного спеціаліста, а нині — 160. Брак кадрів пов’язаний із
мобілізацією, і теперішня система бронювання не дає бажаної ефективності, а
прийом жінок на роботу, на переконання Л. Козаченка, не зможе виправити
проблеми.
Другі серед... боржників ЧитатиПІСЛЯ отримання п’ятого траншу розміром
2,2 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду Україна винна організації вже
13,85 млрд дол. Таким чином, наша держава тепер перебуває на другій позиції
серед найбільших боржників, «обігнавши» Єгипет (13,59 млрд дол.). Першою багато
років є Аргентина — 40,94 млрд дол. На трьох найбільших позичальників МВФ
припадає майже половина (46%) усіх кредитів фонду. Загалом непогашені позики
мають 94 країни.
Величезні обсяги фальсифікату ЧитатиСПІЛКА молочних підприємств України
поінформувала, що частка фальсифікованих молокопродуктів нині сягає 30%.
Насамперед це масло, м’які сири тощо, їх реалізують здебільшого на ринках або в
невеликих магазинах. На думку виконавчого директора спілки А. Дідура, держава
може вплинути на цю проблему. «Перше — це повинна бути затверджена стратегія
розвитку молочного тваринництва в державі. Друге — сформувати з господарств населення
якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є
всі можливості — як Держпродспоживслужба, так і поліція, щоб явище фальсифікату
побороти», — переконаний він. Бізнес готовий збільшувати поголів’я, але для
цього він потребує допомоги від держави, вважає А. Дідур.
Змінились освітні пріоритети ЧитатиУ МІНОСВІТИ повідомили про збільшення
обсягу держзамовлення на підготовку фахівців найбільш затребуваних галузей у
період воєнного стану. Так, протягом 2024-2027 років зросте число бюджетних
місць за спеціальностями у сферах охорони здоров’я, воєнних наук, нацбезпеки і
безпеки державного кордону, транспорту та будівництва, легкої промисловості та
ін.
Не витримують труднощів ЧитатиЗА ПЕРШЕ півріччя закрилися майже 92 тисячі
ФОПів — на 54% більше, ніж торік, і понад 1,5 тисячі підприємств — на 15%
більше. У розрізі галузей найвища частка в роздрібній торгівлі — понад 29 тисяч
ФОПів (приріст сягнув 44,8%), інформаційних технологіях — майже 16 тисяч
(65,9%) та наданні послуг — 9,7 тисячі (60,8%). Найбільше підприємств закрилось
у сферах оптової торгівлі — 194, операцій із нерухомістю — 148, будівництва —
95. Своєю чергою за перше півріччя було зареєстровано майже 148,5 тисячі ФОПів
і понад 13 тисяч нових компаній.
Жнива повним ходом ЧитатиСТАНОМ на 5 липня, за даними
Мінагрополітики, ранні зернові збирають сільгоспвиробники 21 області.
Намолочено 3,7 млн т нового врожаю із 1154,3 тис. га: пшениці — 1,62 млн т із
482,2 тис. га, ячменю 1,56 млн т із 402,7 тис. га, гороху — 166,4 тис. т із 82
тис. га, ріпаку — 285,9 тис. т із 186,9 тис. га, сої — 0,3 тис. т з 0,2 тис.
га. За площею лідирують аграрії Миколаївщини, які впоралися з 314,2 тис. га,
Одещини — 205,1 тис. га та Дніпропетровщини —158,2 тис. га. Натомість за
врожайністю на першому місці Івано-Франківщина — 67,5 ц/га.
Доходи трохи зросли ЧитатиУ ПЕРШОМУ півріччі до загального фонду
місцевих бюджетів надійшло 208,7 млрд грн — на 40,4 млрд грн більше, ніж торік,
повідомили в Мінфіні. Приріст зафіксовано у Миколаївській (+30,5%), Вінницькій
(+27,8 %), Закарпатській (+27,6%), Київській (+27,3) областях, а також у Києві
(+35,8%). У міністерстві збільшення доходів пояснюють тим, що у вищезазначені
регіони переїхали внутрішньо переміщені особи та бізнес з окупованих територій
і місць, де ведуться бойові дії, які налагодили роботу.
Експорт «пригальмували» ЧитатиЄВРОСОЮЗ із 2 липня таки запровадив захисні
мита для яєць та цукру з України через перевищення обсягів імпорту (наш уряд
напередодні стверджував, що таких планів немає). Нагадаємо, ЄС навесні створив
механізм запобіжників щодо семи сільгосптоварів, і в червні його вперше задіяли
щодо вівса. Для українських яєць та цукру цей середній показник становить 23
188,96 тонни та 262 652,68 тонни відповідно. Оскільки обсяги, встановлені
тарифною квотою, були перевищені, то тепер імпорт цих товарів у ЄС буде з
митами.
Повернути вкрай важко ЧитатиЗА ДАНИМИ Уповноваженого ВР з прав людини Д.
Лубінця, росіяни утримують у полоні понад 14 тисяч цивільних українців.
Повернути бранців іще складніше, ніж дітей та військових. «Міняти ми їх не
можемо, якихось додаткових впливів на російську федерацію в нас напряму немає.
У нас немає навіть юридичної бази, на підставі якої нам можна проводити цей
процес», — зазначив Д. Лубінець. Нині, з його слів, триває робота над
поверненням майже 20 тисяч дітей та «десятків тисяч» українців, яких вважають
зниклими безвісти.
|