• З приводу

Схаменіться, державні «достойники»!

Тетяна ВАСИЛЕНКО.

«В Україні сьогодні не вистачає щонайменше трьох мільйонів аграріїв, в той час як працюють у сільському господарстві 2,8 мільйона людей», — заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

ІДЕТЬСЯ насамперед про трактористів, комбайнерів, водіїв, агрономів — тих, без кого й не посієш, і врожаю не збереш.

Не секрет, що і до повномасштабної війни кадрів на селі бракувало: тоді, за інформацією того ж таки Козаченка, на одну людину припадало 14-16 вакансій. Нині ж маємо аж… 160! Тобто проблема загострилася до краю, якщо не сказати більше. До 2022-го, за висновками ООН, Україна була однією з чотирьох країн світу, здатних гарантувати його продовольчу безпеку. Що ж маємо нині?

Кожен на власні очі бачить, як чи не щодня злітають ціни на продовольство — не ввігнатись. І це, запевняють аналітики, аж ніяк не межа. Адже зернових, у кращому разі, зберемо на рівні 50 плюс мільйонів тонн — стільки ж, як 1991-го: перший урожай нашої незалежності був 51 мільйон тонн. Воно й не дивно: якщо до війни в Україні оброблялося 28 мільйонів гектарів угідь, то тепер лише 21 мільйон.

То як же втримати аграрний фронт у надскладних воєнних умовах? Потрібне бронювання працівників галузі, яка у будь-які часи годує і робітників, і президентів.

До речі, після ухвалення нового Закону про мобілізацію, який набув чинності 18 травня, уряд на три місяці автоматично продовжив бронювання для сільгоспвиробників без жодного оновлення документів. І цей термін добігає кінця 18 серпня, в розпал збирання врожаю.

Подальше бронювання до 50 відсотків військовозобов’язаних має оформлюватися вже не на пів року, як раніше, а відразу на рік. На папері, погодьтеся, це має начебто й непоганий вигляд. А на ділі?

Думки є різні. Дехто вважає, що єдина можливість подолати корупцію полягає у прозорому й зрозумілому для всіх економічному бронюванні. За кожного заброньованого фахівця має бути внесена разова плата (на рівні 400 тисяч гривень), а далі щомісяця власник сплачує за нього ще по 20-30 тисяч, причому не у вигляді податків, а як додатковий платіж. Певна річ, в агрохолдингів грошей на економічне бронювання вистачить. А що робити фермерам, які й так ледве зводять кінці з кінцями, але сіють і збирають на тому клаптикові рідної землі, де зазвичай зарита їхня пуповина?

Вочевидь, відповіді на це запитання в Україні нема ні в кого. Бо ані Верховна Рада, ані уряд досі не передбачили переліку професій, без яких, власне, не функціонуватиме економіка. Прописали лише загальні підходи та критерії, завищені для багатьох і, зокрема, для тих-таки фермерів: ну де їм узяти ТАКІ зарплати та, відповідно, податки? Виходить, що й забронювати трактористів чи комбайнерів їм просто «не світить».

Військова адвокатка Дарина Соларьова підтверджує, що процедура бронювання аграріїв доволі копітка. Вона здійснюється, згідно з рішенням Мінекономіки, за списками військовозобов’язаних, погодженими Міноборони.

«Особа з витягом із наказу Міністерства економіки приходить у Територіальний центр бронювання та соціальної підтримки, а там її може чекати неприємний сюрприз — відмова! Бо, наприклад, номер військово-облікової спеціальності, зазначений у військово-обліковому документі, є застарілим. Або у рішенні Мінекономіки щодо бронювання військовозобов’язаного неправильно зазначене прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, назва підприємства: все це може бути підставою для відмови у зарахуванні військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік, на якому перебувають заброньовані. Поки виправлятимуть документи, людину можуть мобілізувати», — пояснює реалії юристка.

5 липня Мінекономіки нарешті оприлюднило алгоритм бронювання за списками військовозобов’язаних (оновлений порядок №76). Він дозволяє працівникам критично важливих підприємств дістати тимчасову відстрочку до 12 місяців. Але для аграріїв — нічого нового, галузь навіть не виокремили на відміну від, скажімо, державної служби.

Між іншим, найпростіший алгоритм прописали саме для державних органів. Тут продумано все до дрібниць, навіть для працівників патронатних служб усіх(!) рівнів діє стовідсоткове бронювання! Тобто той, хто підносить папери, у війну важливіший, ніж комбайнер чи механізатор, уявляєте? Спрощений порядок бронювання тепер діє для підприємств паливно-енергетичного комплексу, управителів будинків, медіа та міжнародних перевізників.

І тільки село вкотре опинилося «поза грою» — хитрою грою із, як уже бачимо, вогнем. Бо критичний брак фахівців-аграріїв, який посилюється, бумерангом б’є по продовольчій (отже, національній) безпеці країни. Невже цього не розуміють на Печерських пагорбах? Схаменіться, державні «достойники»!

До відома: у парламенті зареєстровано три законопроєкти про «економічне бронювання» від мобілізації. Усі підготувала група депутатів на чолі з Дмитром Наталухою, який активно лобіює цей вид бронювання.

Перший передбачає бронювання працівника за умови сплати за нього роботодавцем щомісяця 20 400 гривень військового збору; другий дозволяє броню при отриманні високої, не менше 36 тисяч гривень, заробітної плати; третій поєднує високий рівень оплати праці та військовий збір. Наталуха обіцяє винести їх на розгляд очолюваного ним Комітету з питань економічного розвитку вже за тиждень, після консультацій із військовими. Каже, що кожна із запропонованих моделей принесе до бюджету щонайменше 200 мільярдів життєдайних надходжень. Натомість його колега Данило Гетманцев значно менш оптимістичний — говорить лише про 50-70 мільярдів гривень надходжень. І наголошує, що для економічного бронювання не потрібен окремий закон — достатньо урядової постанови.

Та хай там як, а такий порядок цифр точно не для аграріїв: їх в Україні знову «не бачать».