Добрий господар

Роговик — квітуче тло клумби

ЗАЗВИЧАЙ ми створюємо клумбу для своїх улюблениць — троянд, або лілей, або дельфініумів, або наперстянок — кому що найбільше до вподоби, тобто високих ошатних красунь, призначених милувати око. А як бути з ґрунтом під ними? Залишити його голим і регулярно прополювати? Чи посадити в «ногах» королев дрібніші види, як от садові братки, маргаритки та подібні? А можна зробити ще інакше — створити квітучий килим. Передусім — для краси. І щоб бур’яни менше росли (не будемо вводити в оману, що вони взагалі не ростимуть; пробиватимуться, звісно, але їх легко висмикувати руками після дощу), і щоб для основних видів була своєрідна жива мульча.

Однією з найбільш підходящих рослин для «ткання» килима з квітів є роговик.

Посадка ясколки, а це друга назва рослини, і догляд за нею до снаги навіть садівникові-початківцеві, оскільки ця декоративна культура абсолютно невибаглива: що більш сонячна ділянка і що бідніший на ній ґрунт, то менше вам доведеться за роговиком доглядати.

Ясколка дуже легко розмножується насінням. Найбільш доцільно висівати восени, у жовтні, заздалегідь розчистивши ділянку і скопавши землю. Сіяти треба сухим насінням у сухий ґрунт! Лише не слід присипати насіння товстим шаром землі — легенько-легенько притрусити канавки, додавши трохи піску. При осінній сівбі рослини зацвітуть уже наступного літа. За весняної сівби — лише наступного сезону.

Навесні потрібно навести у квітнику лад, очистивши ґрунт під кущами від старих гілок, листя й іншого сміття, а у подальшому вам потрібно буде час від часу поливати роговик, видаляти бур’яни і обрізати рослини після цвітіння.

Незважаючи на посухостійкість, роговик у відкритому ґрунті потребує поливу — бодай раз на тиждень. Утім, йому буде достатньо того, що «з носа спаде», адже найбільше ви піклуватиметесь про полив ваших пишних красунь. У сезон із нормальною кількістю опадів у додатковому зволоженні ґрунту необхідності не буде.

Думки фахівців про те, чи потрібні роговикові підживлення, розділилися: одні ботаніки стверджують, що в них нема необхідності, а інші наполягають на тому, що кілька підживлень упродовж літа позитивно позначаться на зростанні й цвітінні роговика. Знову-таки, зі спостережень — підживлюючи основні культури, не пошкодуйте розвести більше розчину і для «килима»: він віддячить. Та не перестарайтеся, використовуючи добрива для декоративних садових рослин. Добре відгукується рослина і на органіку — розчин пташиного посліду або коров’яку, які можна вносити почергово з мінеральними комплексами. Загалом за вегетаційний період буде достатньо двох-трьох підживлень.

Майте на увазі — роговик ще той агресор, може сильно розростися, проте його поширення досить легко контролювати обрізуванням. Навесні рослина потребує санітарної прочистки: потрібно видалити всі хворі, підмерзлі й підсохлі пагони. Формувальне обрізування можна провести навесні або під час цвітіння, спрямовуючи пагони у потрібний бік та обрізаючи ті, які здаються вам зайвими. Після завершення цвітіння треба видалити стебла з квітконосами. Це зручно робити звичайними великими ножицями. Правильним обрізуванням ви зможете домогтися повторного цвітіння роговика наприкінці літа. Щоправда, воно буде вже не таким рясним.

Ясколка на одному місці може рости дуже довго, але з часом, через те що сильно розростається, виникає необхідність в її пересадці й омолодженні. Пересадку поєднують із процесом розмноження поділом куща. Найкращий час для цього — рання весна та середина осені. Кущі роговика спершу радикально обрізають, потім викопують, ділять на кілька частин, кожну з них звільняють від сухих і підгнилих коренів, відтак висаджують у ґрунт. Бажано проводити цю процедуру не рідше одного разу на п’ять років.

Роговик багаторічний — рослина відносно зимостійка й у районах із м’яким теплим кліматом зимує без укриття. Однак там, де зими рідко супроводжуються снігопадами або трапляються сильні морози, потрібно вкривати роговик лутрасилом або спанбондом. Ялинове гілля або листя для утеплення використовувати не бажано, тому що під ним рослина може випріти. Це наукова рекомендація. Практика ж показує, що рослина непогано переживає зиму.

Шкідники і хвороби ясколку майже не уражують, а коли щось подібне й трапиться, то це буде суто з вашої провини: захворіти може тільки запущена рослина, за якою зовсім не доглядають або доглядають неправильно. Через надміру рясне й часте зволоження ґрунту в роговика може гнити коріння. Отже, аби рослина не потерпала від хвороб і атак шкідників, збалансуйте полив, регулярно оглядайте кущі, своєчасно видаляйте засохлі квіти та пагони і в міру сил ведіть боротьбу з бур’янами.

У культурі вирощують не так багато видів роговика, але серед них ви напевно знайдете той, який прикрасить вашу клумбу. Дамо описи кількох.

Роговик альпійський у дикому вигляді зустрічається в Карпатах, у горах Західної Європи, Алтаю та Північної Америки. Це трав’янистий багаторічник заввишки до 15 см зі сланкими стеблами, яйцеподібними опушеними сріблясто-зеленими листочками та білими квітками діаметром до 2 см, зібраними в суцвіття.

Роговик Біберштейна, або роговик сріблястий, — сиза від опушення багаторічна рослина родом із Криму. У неї сланкі пагони, а квітконоси піднімаються на висоту 15-20 см. Листя у рослини сидяче, лінійне або довгасто-лінійне, білі квіти діаметром до 1,5 см утворюють на кінцях квітконосів напівпарасольки. У культурі роговик Біберштейна з 1820 року. Найпопулярніший сорт.

Роговик повстяний родом із півдня Італії. Ця рослина утворює подушки заввишки до 30 і діаметром до 60 см із вкритими сірим повстяним ворсом сланкими пагонами. Листя у роговика повстяного дрібне, сірувате, квітки білі, діаметром до 1 см. Рослина не так сильно розростається, як інші види, тому її часто використовують для вирощування в альпінарії. У культурі вид із 1620 року.