• Неоголошена війна

Сила дипломатії може допомогти?

Михайло ВЕДМІДЬ.

ІСНУЄ усталена думка, що лідери багатьох країн, зокрема демократичних держав Заходу, як у внутрішній, так і в зовнішній політиці керуються насамперед національними інтересами своїх країн та громадською думкою з тих чи інших питань. З огляду на це цікавими можуть виявитися результати нещодавнього соціологічного дослідження, яке провели фахівці Центру Разумкова на замовлення ZN.UA («Дзеркало тижня»). Ну а чи враховуватиметься думка українців чинною владою і наскільки, покаже найближче майбутнє.

У рамках цього соцопитування в українців запитали, чи настав час починати переговори з рф та чи варто це взагалі робити. Ще у громадян запитали, чим мали б завершитися такі переговори, а також уперше поцікавились у людей їхнім ставленням до ультиматуму російського диктатора путіна. Найболючіші моменти, які висвітлило дослідження, прокоментував директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

Отже, щодо готовності до переговорів з’ясувалося, що 44% українців готові до початку переговорів із рф. І, за словами Головахи, люди завше підтримували ідею перемовин з агресором. Але суть у тому, на яких умовах вони б відбулися.

«Україна висунула свої умови, які підтримали всі цивілізовані держави. Українці розуміють, що війна все одно закінчиться переговорами. Але вони не готові приймати переговори на умовах путіна. І тут нема нічого парадоксального. Навпаки, є 35% населення, які за будь-яких умов не хочуть вести переговорів», — зазначив Є. Головаха.

Що ж то за люди, які не хочуть мирних перемовин? Ті, що до кінця вірять у ЗСУ чи не розуміють реальної ситуації? На думку експерта, гіпотетично — це люди старшого віку. «Вони взагалі більш войовничі, вони частіше відкидають і умови, і переговори. Частіше, ніж молоді. І це може бути пов’язане з тим, що вони не підлягають мобілізації. З іншого боку, є приблизно чверть населення, це люди, які справді ніколи не підуть на жодні умови ворога. І це ядро спротиву. Сподіватимемося, що воно не скорочуватиметься», — висловив своє бачення соціолог.

Ну а серед тих, хто хоче перемовин із ворогом, більше молоді. Є. Головаха пояснив це тим, що воювати доводиться насамперед їм, молодим. Соціолог наголосив, що перші два роки повномасштабного вторгнення Україна трималася на добровольцях — пасіонарній частині суспільства, хто сам принципово йшов захищати країну. «Але в будь-якій країні таких людей не більшість (для порівняння: за деякими даними, у Франції — 49%, у Німеччині — 10-15%. — Ред.). І зараз служба в армії для більшості людей — це обов’язок, який точно не з тих, що викликають захоплення. Тому що є загроза і загибелі та поранення, і засмутити близьких. Тому молоді люди більш схильні до компромісу. Я вважаю, що це є основним чинником», — додав Головаха.

Тепер думка щодо ухилянтів. Згідно з результатами опитування, 46% громадян уважають, що під час широкомасштабної війни ухилятися від мобілізації зовсім не соромно. Протилежну думку щодо цього мають 29% опитаних, а нейтрально ставляться до ухилянтів 25% респондентів. У регіонах лідером став південь, де розуміють ухилянтів 60% опитаних. На Заході України таких громадян виявилося 47%. Тобто і там, і там — більше, ніж у середньому по країні.

Підбиваючи підсумки, Євген Головаха зазначив: «Очевидно, що росія не хоче переговорів, і це підтверджують умови, які публічно висуває Україні путін. Тому нам нічого не залишається, крім опору. Є думка, що Захід може припинити постачати нам зброю. Але після окупації нових українських територій армія з окупованих регіонів разом із російською піде на Захід. Російські окупанти без розмов і протестів мобілізують усіх колишніх ухилянтів. В окупантів ухилянтів не буде. Гадаю, Захід це вже розуміє. Тому він від нас ніколи не відмовиться. І Трамп, у разі перемоги, не відмовиться, інакше йому відмовлять у підтримці самі американці, більшість із яких підтримує допомогу Україні. Проблема України в тому, щоби подолати свої внутрішні проблеми».

Під час візиту Зеленського до Великої Британії він дав інтерв’ю ВВС. Із цієї розмови стає зрозумілим, що жорстка позиція українського лідера стосовно можливості мирних переговорів із рф (тільки після відведення російських військ з усіх окупованих територій) значно пом’якшала, він уже не виключає можливості дипломатичного залагодження конфлікту.

За словами українського Президента, увесь світ повинен чинити тиск на росію, щоб переконати її сісти за стіл переговорів і розглянути можливість припинення війни. «Це не означає, що всі території відвойовуються силою. Я думаю, що сила дипломатії може допомогти», — вважає Зеленський. Що ж до передбачуваного часу його відставки з посади президента відповів: «…не раніше, ніж закінчиться війна».

Ще одна дуже важлива подія відбулася наприкінці минулого тижня — перша телефонна розмова Зеленського з Трампом, після того як останній залишив пост президента США та від початку повномасштабної війни в Україні.

«Домовились із президентом Трампом обговорити під час особистої зустрічі, які саме кроки можуть зробити мир чесним і справді тривалим», — написав Глава держави у соцмережі Х.

Трамп повідомив про цю розмову у своїй соцмережі Truth Social, назвавши спілкування «дуже гарним»: «Я ціную президента Зеленського за його звернення, тому що я, як ваш наступний президент США, принесу мир у всьому світі і покладу край війні, яка забрала так багато життів і спустошила незліченну кількість невинних сімей. Обидві сторони зможуть зібратися разом і домовитися про угоду, яка покладе край насильству і прокладе шлях уперед до процвітання».

Як бачимо, і за океаном говорять про дипломатію, надаючи їй перевагу над виключно військовими діями. До речі, ще раніше у штабі Трампа розповідали, що пріоритетом його потенційного другого терміну буде якнайшвидше закінчення війни між росією та Україною. А сам кандидат у президенти США від Республіканської партії заявляв, що якщо у США буде «розумний президент», то такі країни, як росія, Китай і КНДР, припинять бути ворогами Сполучених Штатів.

Однак у такому разі не буде кому з ким воювати?! Хіба що тільки економічно. Невже таке можливе? Невже голуби миру зможуть подолати яструбів війни? Зокрема і з допомогою зброї чи неочікуваного візиту «чорного лебедя»? Звучить як казка. Таке враження, що президентські вибори у США відбудуться не тільки для США, а й для всього світу.