Архів
Вівторок,
23 липня 2024 року

№ 30 (20074)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну

Остання передплата?

Тетяна ВАСИЛЕНКО.

ДНЯМИ до Національної спілки журналістів України надійшов, сказати б, «лист щастя» від добре знайомого нам генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського. Це було повідомлення про нові тарифи на приймання та доставку друкованих видань, які запроваджуються з першого січня 2025-го.

Так от, за приймання одного замовлення (незалежно від термінів передплати) тепер доведеться заплатити пошті 20 гривень; за доставку одного примірника загальнодержавного видання — шість гривень, місцевого — п’ять. Тобто вартість доставки кожного номера зростає на чверть! Аргументи не нові: постійне збільшення цін на пально-мастильні матеріали; суттєве зростання курсу іноземних валют, перебої з електроенергією у відділеннях зв’язку. І, звісно, все це «щедро приправлене» повномасштабним російським вторгненням, яке, мовляв, дедалі більше загострює ситуацію…

Голова НСЖУ Сергій Томіленко звернувся до головних редакторів та видавців із проханням оцінити ці наміри Укр­пошти для формування консолідованої позиції медіаспільноти.

А що тут, власне, оцінювати? Тотальне й нахабне невиконання цими, з дозволу сказати, «партнерами» своїх зобов’язань? Адже в переважній більшості друковане слово просто не доставляють адресатам, забравши немаленьку свою частку з кожного примірника відразу ж при передплаті! Та до такого жоден бізнес не додумався! А «геніальний» Смілянський — на раз-два!

Торік він «протиснув» потрібні тарифи аж на рівні Федерації профспілок України: мовляв, ми не соціальна установа, а бізнес, якому треба жити й розвиватися. Не погоджуєтеся на наші умови — не будемо зовсім братися за передплату і доставку. Отакий шантаж від монополіста, якого «викохала» держава. Бо саме вона (в особі Мінінфраструктури) — єдиний засновник та акціонер Укрпошти.

От тільки друкованим засобам інформації за нових драконівських тарифів не те що «жити» — аби вижити, вочевидь, треба постаратися…

Людмила Босик, головний редактор газети «Вісник Полісся» з центром у селищі Володимирець на Рівненщині, ситуацію бачить так: «Не бачу сенсу розпочинати передплату на 2025 рік у співпраці з Укрпоштою. Це плюс 25 гривень до ціни газети, якої читачі просто не отримують. Саме через це наш тираж у другому півріччі знизився ще на 300 примірників. А від початку війни він навіть зріс: люди довіряють нашому слову, бо ж переважно особисто знають нас, журналістів. Але коли вони побачили, що доставка — це проблема, яка не вирішується, почали купувати газету в магазинах. Навіщо, кажуть, платити двічі? Бо ж обіцянками керівництва Укрпошти ситий не будеш, і ми всі в цьому, на жаль, уже переконалися. Тому маємо рятуватися самотужки: ми активно фіксуємо факти недоставки газети, в тому числі з допомогою відео, і робимо це для судових позовів до наших нешановних партнерів. До речі, в угодах про доставку газет — підписи керівників регіональних представництв Укрпошти, тож саме вони відповідатимуть за їх недотримання в судах. Маємо згуртуватися й нарешті організувати свою мережу доставки та реалізації газет, бо по-іншому здолати цього «монстра» в нас не вийде. Міжнародні донори нині пропонують різні гранти — гадаю, можна виграти й на це». До речі, так зробили колеги з локального видання на Кіровоградщині, закупивши завдяки гранту шість скутерів, якими й доставляють газету. А головний редактор «Яворівського голосу плюс» зі Львівщини Леся Шубіна-Паневник уже давно «і швець, і жнець, і на дуді гравець» в одній особі. Подібні приклади можна нанизувати…

«До того ж на місцях є чимало тепер уже колишніх поштовиків: хтось не витримав отакої видимості роботи й пішов сам, когось звільнили у зв’язку з «реформою» імені Смілянського. Зазвичай це фахівці, котрі добре знають передплатників. Чому б не скористатися їхніми знаннями та досвідом для створення альтернативної служби доставки?» — підтримує колегу головний редактор обласної газети «Вісті Рівненщини» Василь Бурченя.

Не знаю, чи не запізно питання постало на повний зріст, утім, краще пізніше, ніж ніколи.

«Ми підрахували: з тисячі примірників накладу, який зробимо без участі пошти, щомісяця будемо економити 20 тисяч гривень. От вам і перші кошти для тих, хто розповсюджуватиме газету», — оприлюднює конкретні розрахунки Людмила Босик.

Міська газета «Сім днів» із Рівного має кількарічний досвід редакційної передплати, і вона вже вибила ґрунт з-під ніг поштовиків. Люди ж бо мають можливість здешевити передплату. І щотижня одержати в редакції свої примірники, заодно поділившись із журналістами новинами, баченням проблемних питань тощо. Таке спілкування «очі в очі» об’єднує редакцію з громадою.

Якщо ж мережа доставки розбудується, так би мовити, знизу, можливо, вона зможе працювати й на загальноукраїнські видання. А Смілянський нехай і далі «модернізує» термінали, в яких із періодики вже нічого сортувати!

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
У лідерах південь
Читати
На зимовому часі
Читати
Десятки тисяч невідомих доль
Читати
Ціна пального зросте
Читати
Готель «пішов з молотка»
Читати
Удома, але з браслетом
Читати
Хвиля отруєнь
Читати
Iмпорт таки переважає
Читати
Що з бронюванням?
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове