|
Версія для друку На головну За ціною брязкалець Святослав ЖОЛУДЬ. ЗГІДНО з
аналітичними даними «Опендатабот», загалом в Україні після відкриття ринку
землі сільськогосподарського призначення укладено понад 254 тисячі угод
купівлі-продажу, станом на перше липня 2024 року продано 567 322 га. Найбільше
землі купували 2023-го — 179 921 га. Найбажанішими стали вгіддя на Полтавщині:
там продано 60 360 га, середня ціна гектара сягала 42,75 тис. грн. За
Полтавщиною йдуть Дніпропетровщина — 58 869 га та Харківщина — 54 458 га.
Найдорожчі вгіддя в Івано-Франківській області: середня ціна за гектар
становить 101,3 тисячі гривень. А от на Чернігівщині, де продано 23 819,3 га,
гектар явно не найгіршої у світі землі пересічно дорівнює 33,5 тисячі грн, або
трохи більше 800 доларів США. Це цілком можна порівняти з вартістю брязкалець,
за які європейські переселенці викупили в американських автохтонів (корінне
населення певної території. — Ред.) землю та все, що в ній. Менше дають
лише в Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях, де відбуваються активні
бойові дії. Нагадаємо,
що 1 липня 2021 року в Україні було відкрито ринок землі: можливість викупити
вгіддя для сільгоспробіт. До 2024-го купувати сільськогосподарську землю могли
тільки фізособи — громадяни України з обмеженням у 100 гектарів. Закон про
ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Незважаючи на війну, з 1 січня
поточного року в нас стартував другий етап земельної реформи. Дозволили
купувати земельні ділянки загальною площею не більше 10 тисяч гектарів «в одні
руки». Тим часом,
на переконання заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, в
умовах війни малі та середні аграрні господарства неспроможні повноцінно брати
участь у ринку земель сільськогосподарського призначення. За його словами,
площа посівів зменшилась удвічі порівняно з періодом до повномасштабного
вторгнення. Чимало фермерів узагалі сіють собі у збиток, бо не можуть
розраховувати на прибуток через ускладнену логістику і подорожчання пального,
добрив, засобів захисту рослин, насіння. У кращому разі вони очікують на
повернення затрачених грошей. Тобто українські аграрії не мають достатньої
кількості ресурсу, аби купувати земельні наділи. Утім, на
ринку обмаль і пропозицій: люди не поспішають продавати свою земельку.
Здебільше угоди укладаються між юридичними особами. Та й лише чверть земельних
угідь змінюють власника шляхом купівлі-продажу, переважно землю отримують у
спадок — це 65% відчужень. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
У лідерах південь ЧитатиСТАНОМ на 19 липня хлібороби зібрали 15,7
млн т збіжжя нового врожаю. За даними Мінагрополітики, пшениці намолочено 10,3
млн т, ячменю — 3,1 млн т, гороху — 319,3 тис. т, ріпаку — 1,8 млн т, сої —
0,29 тис. т. За площами лідирують аграрії Одещини — упорано 629,4 тис.
га, Дніпропетровщини — 544,2 тис. га, Миколаївщини — 527,5 тис. га. Тим часом
за середньою врожайністю першість тримає Івано-Франківська область — 65,1 ц/га.
Також аграрії Херсонщини розпочали збирання проса, наразі з 50 га одержано 80
тонн насіння.
На зимовому часі ЧитатиПІСЛЯ трирічного розгляду парламент
ухвалив закон про скасування сезонного переведення годинників. Тепер діятиме
київський час (пояс UTC+2). Цього року в ніч проти 27 жовтня відбудеться
останній сезонний перехід — на годину назад. Таким чином, українці постійно житимуть
за «зимовим» часом. Рішення Верховної Ради викликало шквал критики і
суспільства, і науковців та економістів. Зокрема, Академія наук вищої школи
закликала Президента ветувати закон, в тому числі через те, що наприкінці
червня у Києві світатиме о 3-й годині, а вечорітиме о 20-й, відтак витрати на
освітлення навесні, влітку та восени зростуть.
Десятки тисяч невідомих доль ЧитатиЗГІДНО з інформацією МВС, у Єдиному
реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, станом на липень у
розшуку перебувають 42 тисячі людей. Міністерство має дані й про близько сім
тисяч чоловік, долі яких удалося встановити. Із них три тисячі осіб живі, їх
місцезнаходження відоме (більшість — колишні полонені), чотири тисячі —
загиблі, чиї тіла ідентифіковано (переважно військові, які вважалися зниклими
безвісти).
Ціна пального зросте ЧитатиУХВАЛЕНО закон про підвищення акцизного
податку на пальне (231 «за») до мінімального рівня, встановленого в Євросоюзі.
Згідно з європейськими нормами, найнижчі ставки мають бути для бензину —
359 євро за 1000 л, для дизельного пального — 330 євро за 1000 л, для
скрапленого газу — 125 євро за 1000 кг (орієнтовно 68 євро за 1000 л).
Підвищення акцизів до цих показників розтягнуть до 2028 року. За прогнозами
експертів, уже з вересня бензин може подорожчати в середньому на 1,5 гривні,
дизель — на 2 гривні на літр.
Готель «пішов з молотка» ЧитатиФОНД держмайна 18 липня провів
онлайн-аукціон у системі «Прозорро.Продажі», на якому продав готель «Козацький»
у центрі Києва. Стартова ціна становила понад 155 млн грн, під час торгів вона
зросла до 400 млн грн. Покупець додатково має сплатити 80 млн грн ПДВ і
заборгованість об’єкта перед бюджетом у розмірі майже 9,1 млн грн. Переможцем
аукціону стало сільгосптовариство «Надія» С. Сподіна, яке виробляє м’ясо качки
пекінської породи під торговою маркою «Смачне каченя».
Удома, але з браслетом ЧитатиЕКСРОЗВІДНИК Роман Червінський вийшов із
СІЗО в Кропивницькому під 9-мільйонну заставу, яку вніс благодійний фонд лідера
партії «Євросолідарність» П. Порошенка. Нагадаємо, торік наприкінці квітня СБУ
порушила провадження проти українських військових, які мали намір викрасти
російський літак. Р. Червінському оголосили підозру за статтею про перевищення
службових повноважень, буцімто внаслідок чого ворог обстріляв аеродром на
Кіровоградщині. Він нині перебуває під домашнім арештом із носінням
електронного браслета. Р. Червінський, як і велика частина суспільства та
експертів, вважає справу сфальсифікованою у зв’язку з політичним тиском на
нього.
Хвиля отруєнь ЧитатиАНОМАЛЬНА спека і тривалі знеструмлення —
вкрай небезпечне поєднання, що підтверджує Головуправління Держпродспоживслужби
Києва: втричі побільшало харчових отруєнь через неправильне зберігання
продуктів, зросла кількість скарг на якість продтоварів у супермаркетах та
страв у закладах. У столиці заборонили роботу фірми, що забезпечувала
харчуванням понад 50 дитсадків і шкіл (виявлено низку порушень, зокрема
невідповідні умови зберігання продуктів). Розпочато моніторинг за дотриманням
температурного режиму у більш ніж 300 магазинах.
Iмпорт таки переважає ЧитатиДЕРЖМИТСЛУЖБА повідомила, що за перше
півріччя товарообіг сягнув 52,7 млрд дол. Було ввезено товарів на суму 33,2
млрд дол., експортовано — на 19,5 млрд дол. Лідером в імпорті став Китай — 6,4
млрд дол., далі йдуть Польща — 3,7 млрд дол., Німеччина — 2,6 млрд дол. У
структурі переважали машини, устаткування і транспорт (їх закуплено на
суму 11,4 млрд дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд дол.),
паливно-енергетичні товари (4,3 млрд дол.). Експортними лідерами стали
Польща (нашої продукції придбано на 2 млрд дол.), Іспанія та Китай (по 1,6 млрд
дол.). Найбільше Україна продала за кордон продовольства — на 12,4 млрд дол.,
металів та виробів із них — на 2,1 млрд дол., мінеральних продуктів — на 1,8
млрд дол.
Що з бронюванням? ЧитатиЗАСТУПНИК глави Мінекономіки В. Кіндратів
повідомив, що станом на сьогодні визнано критично важливими понад 700
підприємств, установ і організацій, цей статус видається на рік. Для
забезпечення військових потреб заброньовано близько 800 000 осіб із можливих близько
1,2 млн. Нагадаємо, квоти критично важливим для функціонування економіки
об’єктам становлять до 50% працівників; критично важливим для забезпечення
потреб ЗСУ компаніям, підприємствам паливно-енергетичного та
оборонно-промислового комплексам, тим, хто будує фортифікаційні споруди або
реалізує проєкти міжнародної технічної допомоги, — 100%.
|