|
Версія для друку На головну Борщівникові — зась Світлана УСАТЮК. Фото з відкритих джерел. ІВАНОФРАНКІВЕЦЬ
Андрій Медвідь на волонтерських засадах знищує борщівник Сосновського. Робить
це як у місті, так і в горах. Почати боротьбу із небезпечною рослиною Андрія
спонукали почуті від дорослих у дитинстві розповіді про його дядька, в якого
контакт із борщівником спричинив значні опіки. — У моїй
уяві борщівник став таким собі монстром. Я його боявся, можна сказати, навіть
зненавидів у дитинстві. Потім, коли став старшим, бачив, як він розростається
поблизу моєї рідної річки Бистриці Надвірнянської. Тоді дав собі слово
докладати усіх зусиль, аби позбавлятися від шкідливої і небезпечної рослини, —
згадує волонтер. За тривалий
період боротьби, а це вже понад 10 років, Андрій Медвідь виробив власну
методику поводження із борщівником. Рекомендує зрізати стовбур рослини, а також
усі її квіти. Вони, каже чоловік, із часом засохнуть. Також радить окремо
подбати про утилізацію насіння: викинути на смітник, попередньо поскладавши у
мішки, або спалити. Якщо забрати у борщівника насіння, він не зможе активно
поширюватися і завойовувати нові території, а корінь згниє у ґрунті. Молоді
рослини волонтер викопує, а місце, яке вони облюбували, обробляє гербіцидами. — Дуже
важливо, щоб знищення насіння було не одноразовою акцією, а постійним процесом.
Тому я щороку повертаюсь у ті місця, де вже працював, і повторюю процедуру, —
розповідає Андрій Медвідь. Ведучи
боротьбу із борщівником, волонтер створив у Google мапу місць, у яких побував.
Також у Facebook започаткував групу «Антиборщівник Івано-Франківськ». Там чи не
щодня з’являються повідомлення про нові борщівникові плантації. Впоратися з
ними Андрій Медвідь самотужки не зможе. Тож закликає кожного долучатися до
спільної праці та знищувати його біля свого подвір’я, на сусідніх територіях, у
місті, в селі, у полі та в саду. Також волонтер впевнений: якби у місцях, де
шкідника найбільше, щороку за його методикою працювала бригада з 20-30 людей,
то за 10-15 років про існування борщівника можна було б забути. А поки його
просто скошують, на думку волонтера, не буде жодного ефекту. Тоді насіння розлітається,
а потрапляючи у ґрунт, може проростати навіть через сім років. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Боремося за сьогодення і за майбутнє Читати24 СЕРПНЯ Україна відзначила 33-й День
Незалежності і третій — в умовах повномасштабної війни. У серці країни — Києві
— масових заходів з огляду на безпекову ситуацію не проводили. У зверненні до
народу Президент В. Зеленський подякував усім, хто бореться за нашу державу і
за націю: військовим, медикам, хліборобам, енергетикам, підприємцям, учителям.
Справжнім подарунком стало повернення цього дня з полону 115 наших бранців у
результаті 55-го обміну. Дехто з них був у неволі ще з перших днів великої
війни.
Пільгова ціна — до наступного року ЧитатиУРЯД зафіксував нинішню вартість
блакитного палива для виробників тепла та населення до кінця майбутнього
опалювального сезону, тобто до 30 квітня 2025-го. Як відомо, нині діє мораторій
на підвищення цін на газ, його розподіл, гарячу воду та теплопостачання для
побутових споживачів.
«Церковний» закон набув чинності ЧитатиГЛАВА держави В. Зеленський 24 серпня
підписав нещодавно ухвалений ВР закон про заборону діяльності релігійних
організацій, пов’язаних із росією. Документ невідкладно опублікували у виданні
«Голос України». Закон набув чинності з дня, наступного за днем його
оприлюднення.
Стартував буряковий сезон ЧитатиСТАНОМ на 23 серпня аграрії зібрали 32,02
млн т зерна нового врожаю. Пшениці намолочено 1,74 млн т, ячменю — 5,5 млн т,
гороху — 458,5 тис. т, проса — 20 тис. т, гречки — 6,2 тис. т, ріпаку — 3361,9
тис. т. За площею збору лідирують аграрії Одещини — 1080,7 тис. га, за
врожайністю — Хмельниччини (65,5 ц/га). Хлібороби семи областей уже взялися за
соняшник, чотирьох — за сою. Крім того, аграрії Вінниччини почали копати
цукрові буряки (їх зібрано з площі 200 га).
Держава умиває руки? Читати«МИ не «міністерство виплат», — саме так
заявила глава Мінсоцполітики О. Жолнович. З її слів, жодна держава не має на
меті забезпечити все населення допомогою, бо тоді «виникають відносини
залежності». Таке звучить від міністерки не вперше. Іще торік О. Жолнович
казала, що «треба зламати все, що є сьогодні соціального», бо «багато взагалі
громадян є у певному сенсі підлітками» і бажають, аби держава робила все за
них. Глава відомства стверджує, що нині розробляється система, мета якої —
«створити умови, щоб кожна людина почувалася впевнено, самостійно, мала
можливості для розвитку». Можливо, наміри й справді прогресивні. Проте в
експертів і громадськості виникає обґрунтоване побоювання, що «старий» підхід
таки доламають, але нового, дієвого, в нинішніх надскладних умовах створити не
вдасться.
Батьки, діти і гроші ЧитатиСТАНОМ на початок серпня у Єдиному реєстрі
боржників зафіксовано 187 246 проваджень через невиплату аліментів. Від початку
великої війни реєстр поповнився на 23 376 позицій, а з січня 2024-го — на майже
три тисячі. Левова частка боржників з аліментів — чоловіки: 91% проваджень,
решта припадає на жінок. Позицію антилідера починаючи з 2021 року стійко
утримує Дніпропетровщина.
Потреба в евакуації посилюється ЧитатиВОРОГ тисне: за інформацією глави МВС І.
Клименка, загалом із Сумської області, яку обстрілюють з авіації, необхідно
вивезти 45 тисяч осіб. Уже евакуйовано близько 21 тисячі жителів, із них 5 тисяч
— діти. Також із 20 серпня з Покровська і громади, що на Донеччині, почали
примусово вивозити родини з дітьми. Тут досі живуть 53 тисячі чоловік, у тому
числі майже 4 тисячі неповнолітніх. У Мирнограді цієї ж області поліція
розшукуватиме батьків, які ховають дітей (їх лишилася одна тисяча) від
евакуації. Лінія фронту нині проходить менш ніж за 5 кілометрів од міста, де
проживає близько 16 тисяч осіб.
Масштаби безпрецедентні ЧитатиВСЕСВІТНЯ організація охорони здоров’я (ВООЗ)
заявила, що від початку повномасштабної війни росія здійснила 1940 атак на
українську медичну систему. «Це найбільша кількість, яку ВООЗ коли-небудь
реєструвала… в усьому світі. Крім того, ми відзначаємо нові закономірності
прогресування атак», — наголосили в цій установі при ООН. Торік внаслідок
обстрілів загинули 24 медпрацівники та пацієнти, а цього року — 34 людини. У
ВООЗ називають наших медиків справжніми героями і обіцяють продовжити надавати
всебічну підтримку.
Дофінансують спорудження укриттів ЧитатиУРЯД виділив додаткові 5 млрд грн на облаштування
укриттів у 24 закладах професійно-технічної освіти та 53 школах, що дасть змогу
близько 66 тисячам дітей повернутися до очного навчання. Кошти отримають
Чернігівська, Херсонська, Харківська, Сумська, Одеська, Миколаївська,
Запорізька, Дніпропетровська області. Також триває оновлення шкільних
автопарків. Від початку року закуплено понад 120 автобусів, планується придбати
ще щонайменше 500.
Обрали освіту в рідній країні ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ МОН, цього року понад чотири
тисячі абітурієнтів із тимчасово окупованих територій вступили до українських
вишів. Загалом на бюджетні місця для здобуття ступеня бакалавра зараховано 69
000 осіб. А 32 000 охочих вступити на магістратуру отримали рекомендації для
зарахування на державну форму навчання. Також повідомлено про виділення
«безпрецедентної» кількості бюджетних місць в аспірантурі — понад 7000 проти
3109 торік.
Агроекспорт пожвавився ЧитатиЗА ДАНИМИ Держмитслужби, від початку
2024-2025-го маркетингового року (липень-червень) і станом на 12 серпня було
продано за кордон 4,9 млн т зернових і зернобобових — на 58,9% більше, ніж
торік. Із них експортовано 2,273 млн т пшениці, 739 тис. т ячменю, 0,3 тис. т
жита, 1,932 млн т кукурудзи. Стосовно борошна дані такі: 6,3 тис. т, зокрема
пшеничного — 5,7 тис. т.
|