Розріджено-ярусна крона — найпопулярніша

Розріджено-ярусна крона: 1 — після висаджування; 2 — навесні другого року; 3 — навесні третього року; 4 — навесні четвертого-п’ятого року

ФОРМУВАТИ цю крону починають із перших кроків після садіння молоденького деревця на постійному місці й завершують до початку вступу дерев у плодоношення, приблизно на 5-6-й рік. У перші 1-2 роки після садіння, залежно від віку саджанця, закладають переважно три скелетні гілки першого порядку першого ярусу.

У наступні роки на гілках першого порядку першого ярусу закладають гілки другого порядку. Відстань між ними і першою гілкою від центрального провідника повинна бути в межах 40-60 см. Щороку за нормального росту дерева вдається закласти тільки одну скелетну гілку другого порядку. Зазвичай вони мають займати бокове положення і відходити під кутом 45-55^О. Не можна залишати для формування скелета дерева гілки, вертикально розміщені у кроні, або пагони конкурентів. Їх неодмінно треба вирізати на кільце біля самої основи. Решту гілок, що утворюються на дереві, залишають — у жодному разі не вирізують, як інколи роблять недосвідчені садівники. На цих гілках пізніше утворюються плодові гілочки (кільчатки, плодушки, списики, прутики у зерняткових порід; букетні, плодові, змішані гілочки, шпорці — у кісточкових). Це так звана плодова деревина, на якій будуть утворюватися плоди. Їх іще називають обростаючими гілками. Якщо вони виростають довше 35-40 см, їх укорочують, а коли стає багато — проріджують, залишаючи одну від одної на відстані 10-20 см, не допускаючи загущення крони. Вкорочують обростаючі гілки навесні під час формування крони, але таке вкорочення можна замінити пінцируванням у червні.

У період формування крони пагони подовження скелетних гілок укорочують лише тоді, коли вони досягають довжини понад 60-70 см та при слабкій збуджуваності бруньок і недостатній пагоноутворювальній здатності сортів.

Дуже важливо навчитися регулювати напрямок росту в молодих дерев пагонів подовження скелетних і напівскелетних гілок. Якщо потрібно спрямувати гілку ліворуч, то і верхівкову бруньку залишають із лівого боку, зріз роблять на бруньку із залишенням шипика. Верхівкову бруньку залишають із правого боку, коли потрібно направити ріст гілки праворуч. Коли пагін подовження займає положення, близьке до горизонтального, то його вкорочують на внутрішню бруньку, тобто таку, яка спрямована в середину крони. Якщо ж пагін подовження росте у потрібному напрямку, то його вкорочують на зовнішню бруньку. Щоб збільшити кут відходження скелетних гілок, користуються правилом їх переведення на зовнішню гілку.

Одночасно із формуванням скелетних і обростаючих гілок першого ярусу, який закладається вище штамба, формують другий ярус. Він також повинен мати не більше трьох скелетних гілок першого порядку, але розміщених по центральному провіднику на відстані 20-30 см одна від одної. Гілки другого ярусу не повинні розміщуватися над гілками нижнього, тобто першого, ярусу, а бути у проміжках між ними. На скелетних гілках першого порядку другого ярусу закладають напівскелетні та обростаючі гілки.

Відстань другого ярусу від першого у дерев на сильнорослих підщепах залишають 60-80 см, на середньорослих — 50-60 см. На між’ярусному просторі по центральному провіднику формують напівскелетні та обростаючі гілки, які згодом, у міру загущення крони, вкорочують або вирізають зовсім. При формуванні крони не слід забувати про супідрядність скелетних і напівскелетних гілок.

Після закінчення формування другого ярусу центральний провідник укорочують на відстані 40-45 см від верхньої гілки першого порядку другого ярусу. Вкорочення проводять на слабку бокову гілку у період, коли дерева починають навантажуватися врожаєм і сила їхнього росту ослаблюється. У цей час пагони подовження скелетних гілок укорочуванням також переводять на бокові розгалуження і не дають їм рости у довжину. Цілком сформовані дерева на сильнорослих підщепах не повинні бути вище 4 м, на середньорослих і напівкарликових — 3-3,5 м.

При формуванні крони обрізування має бути мінімальним. Сильне обрізування затримує початок плодоношення. Варто зауважити, що формувати таку крону практично досить важко. Втім, це стосується й інших видів крон. Тому в кожному конкретному випадку потрібно по можливості більше наближуватися до ідеального зразка, допускаючи якомога менше відхилень. Завжди перед обрізуванням дерева потрібно його уважно оглянути з усіх боків і лише потім вирішити, які гілки вирізати зовсім, а які вкорочувати. Слід пам’ятати, що вирізану гілку в крону не повернеш.