Наука спротиву

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Дистанційно, а також у бомбосховищах і підземних школах учні Харківщини «сіли за парти». Водночас в укритті, облаштованому під методичний центр, паралельно з викладанням оновлюють навики тотального спротиву ворогові викладачі предмета «Захист України».

У ЦЕНТРІ підготовки населення до національного спротиву працюють інструкторами учасники бойових дій, ветерани. Директор обласного осередку Олександр Заливан до повномасштабного вторгнення служив у Національному університеті повітряних сил. Коли в лютому 2022 року ворог захопив околиці Харкова, пан полковник добровільно пішов у діючу армію, де створив мобільний підрозділ розвідки, який прикривав нашу артилерію та ракетні війська на передньому краї. Він добре розуміє, що таке національний спротив. І не лише він, а і його двоє синів, які захищають Україну. Точніше, зараз вони через бойові поранення лікуються у шпиталі, аби згодом знову долучитися до лав Українського війська. Третій син служить рятувальником. Дружина Тетяна стала волонтером, шиє білизну для війська.

Інструктор Центру Микола Штука майже 10 років воював у складі 92-ї бригади розвідником, штурмовим піхотинцем. Торік уламок набою поцілив йому в руку. У шпиталі він дізнався, що його, 60-річного, звільняють із лав ЗСУ за віком. Як він не просив, як не доводив, що ще повен сил, перебуває у кращій фізичній формі, аніж багато хто з п’ятдесятирічних, але наказ про звільнення залишився в силі. Тепер пан Микола передає свій досвід і знання тим, хто готовий за непередбачуваних обставин чинити спротив ворогові, який хоче нас знищити.

За попередні три місяці через Центр пройшло кількасот осіб, що опанували науку володіння зброєю, ведення бою, набули інженерних навичок, знань із тактичної медицини, про що свідчать сертифікати державного зразка. Переважно це були працівники державних установ, яких навчили стріляти, вести бій, зариватися в землю, накладати турнікети при кровотечі та багато чого іншого. Перед новим навчальним роком близько 200 викладачів предмета «Захист України» здобули вишкіл, який їм знадобиться в умовах війни зі споконвічним ворогом України — росією.

«Військове спорядження та озброєння за останні кілька років настільки змінилися, що, траплялося, розповідав учням про те, чого сам не бачив, не мацав, не робив, — зізнається викладач харківського ліцею Юрій Воропаєв. — Але ж найкраще щось пояснювати, маючи власні досвід і практику».

Коли читаєш Тарасове «...як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять», то перед очима спливає наша історія, де українцям вкладали в голови, що вони нація хліборобів, а не воїнів, які не здатні на спротив, захист своєї землі, що на нас ніхто в ХХІ столітті не нападе, а тому навіщо армія, ракети, літаки… Такий предмет, як початкова військова підготовка, викладався факультативно, а не як одна з основних дисциплін. 2012 року до шкільної програми таки був включений предмет «Захист України», проте ніяких реальних знань і навичок, як діяти в умовах нападу ворога, він не давав. Тепер усе, що не засвоїли і чому не навчилися, пізнається під обстрілами, іноді з кров’ю.

На кількаденному семінарі в Центрі підготовки населення до національного спротиву вчителі предмета «Захист України» не лише могли ознайомитись із сучасною стрілецькою зброєю, повчитись навичок керування дронами, вдосконалити знання з тактичної медицини, а й пригадати або набути нового досвіду у стрільбі з автомата чи ручного гранатомета в електронному тирі. Планується, що такий незабаром з’явиться в кожному районі області, й навчатися основ поводження зі зброєю зможе кожен охочий.

«Коли заходить мова про основи тотального спротиву, то часто згадують швейцарського майора, який написав книжку стосовно цього, — каже працівник Центру Віктор Козоріз. — Але мало хто знає, що цей чоловік, створюючи посібник, спирався, зокрема, на досвід Української повстанської армії, яку більш ніж 10 років страшна тоталітарна машина з назвою СРСР не могла знищити. Власне, наша нація виживала, чинячи спротив у козацькі часи, добу УНР і Холодного Яру, радянської окупації західних областей України. В українців воля і непокора ворогові в генах. Уся наша історія це доводить».

Утім, навчальний рік на Харківщині розпочався переважно дистанційно. Очне навчання організоване тільки в тих закладах освіти, які мають повноцінні захисні споруди. Рада оборони Харківської області дала дозвіл громадам, що «не перебувають на території можливих бойових дій», самостійно ухвалювати рішення про форму навчання, повідомив 28 серпня голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. Поки що, за його словами, під такі критерії підпадає лише Красноградський район, що на південному заході регіону. Для очного навчання потрібне рішення педагогічної ради закладу освіти, згода батьків дітей, а також наявність у школі укриттів.

На фото автора: заняття у Центрі підготовки населення до національного спротиву.