|
Версія для друку На головну Діамантові наречені Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ. Вінницька область. Фото із сімейного
архіву Вращуків. ІННА
Григорівна і Петро Борисович спільно торують життєвий шлях уже 61 рік. Що ж
допомагало зберігати теплі почуття, гарні стосунки в сім’ї увесь цей час? — У сім’ї
всяке буває, — відверто каже Петро Вращук. — Але ми дружно прожили ці роки.
Нелегкі були часи, але долати життєві труднощі нам допомагали любов і взаємна
повага, турбота одне про одного, про дітей, уміння ладити, ставитися до людей
із добром… Інна
Григорівна народилась в сім’ї кадрового військового, який служив у Перемишлі, а
мати працювала вчителькою молодших класів. Коли почалася війна, батько залишився
воювати, дружину з дітьми евакуювали до Азербайджану, а згодом через Каспійське
море — у Туркменію. Коли Вінниччину звільнили від окупації, повернулися у
Кошаринці — рідне село матері Інни. Жінка влаштувалася на роботу у школу, і тут
у їхню родину прийшла страшна звістка — загинув чоловік, батько, командир
батальйону майор Мартинюк Григорій Петрович… Інна
спочатку навчалася у Кошаринецькій семирічній школі, а потім — у Бершадській
середній, до якої два роки їздила із села велосипедом. Відстань немаленька —
понад 10 кілометрів в один бік. Після школи здібна дівчина вивчилася на
бухгалтера у Львівському сільськогосподарському технікумі. Затим повернулась на
малу батьківщину, працювала за спеціальністю. Її матері виділили у Крушинівці
ділянку на будівництво хати. Обом жінкам доводилося багато працювати та ще й
ходити на роботу за п’ять кілометрів, носити воду на коромислі за пів
кілометра… Всюди
встигала Інна Григорівна. Її любили, поважали, земляки обирали депутатом
ра-йонної ради. — З Інною ми
познайомилися у 1956 році в Крушинівці, коли вона з мамою переїхала в наше
село, — розповідає Петро Вращук. — Жили вони від нас за 200 метрів. Дівчина
мені дуже сподобалася, ми подружилися, а потім три з половиною роки
листувались, коли я служив в армії. Першого травня 1963 року ми розписались, а
у серпні справили весілля. Інна надзвичайно добра, щира, компанійська. Всі
навколо неї гуртувалися… Важкі часи
були, пригадує Петро Борисович, але жили дружно, в злагоді і любові. Довели до
ладу хату, облаштували необхідні господарські будівлі, народили і виховали двох
прекрасних дочок — Людмилу й Ірину. Петро Вращук
закінчив Ладижинський технікум механізації, працював помічником бригадира
тракторної бригади, а після служби в армії йому довірили роботу з молоддю у
колгоспі «12-річчя Жовтня» села Маньківка. Заочно здобувши вищу освіту в
Одеському університеті, викладав математику і понад два десятиліття був
директором Крушинівської школи. До речі, обидві доньки Вращуків теж обрали
професію педагога й продовжили вчительську династію. Діждалися онуків… У травні
Інні Григорівні Вращук виповнилося 85 років, а Петру Борисовичу у липні — 87.
Хай доля не скупиться на літа, нехай добром і щастям повниться криниця й ще
довго їхній спільний шлях цвіте… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Борговий зашморг ЧитатиГЛАВА держави В. Зеленський підписав
закон про збільшення витрат на військові потреби на 500 млрд грн. Джерелами
для цього мають стати скорочення видатків з обслуговування та погашення
держборгу (115,4 млрд грн), додаткове розміщення облігацій внутрішньої
державної позики (216 млрд грн), перевиконання податкового плану (100 млрд
грн), підвищення акцизу на тютюн та пальне (12,7 млрд грн) і податків (30 млрд грн).
Резонансний законопроєкт стосовно останнього парламент таки ухвалив у першому
читанні. Ним передбачено, зокрема, підвищення військового збору з 1,5%
до 5% та податків для ФОПів І і ІІ груп тощо.
I жнивують, і сіють ЧитатиСТАНОМ на 20 вересня аграрії намолотили
44,5 млн т збіжжя. Пшениці зібрано 22,3 млн т, ячменю — 5,5 млн т, гороху —
465,3 тис. т, кукурудзи — 2,4 млн т, проса — 132 тис. т, гречки — 99,4 тис. т,
ріпаку — 3,4 млн т, соняшнику — 4,9 млн т, сої — 2,6 млн т. За валовим збором
лідирують Одещина (4,1 млн т), Пол-тавщина (2,4 млн т), Вінниччина (2,3 млн т);
за врожайністю — Хмельниччина (63,4 ц/га), Івано-Франківщина (58,6 ц/га),
Буковина (57 ц/га). Також накопано 1,7 млн тонн цукрових буряків. Аграрії
засіяли вже 1048,7 тис. га озимих. На Волині, Рівненщині, Тернопільщині та
Львівщині навіть завершили сівбу ріпаку.
Може, природа змилується ЧитатиВ УКРГІДРОМЕТЦЕНТРІ повідомили, що через
аномальну спеку влітку і навіть у вересні близько 70% площ для сівби (переважно
на південному сході) охоплені посухою. «Навіть метровий шар абсолютно сухий…
Сподіваємося, що ще є шанс, що це не завдасть сильної шкоди, наприклад, для
врожаю наступного року», — зазначила речниця Н. Птуха. Водночас Мінагрополітики
не змінило прогнозу щодо площ сівби озимої пшениці — 4,5-5 млн га. Поки що є
час для реалізації планів, вважають у відомстві.
Ризиків для водозабору, запевняють, нема ЧитатиЗА ДАНИМИ Міндовкілля, 17 вересня на Сумщині
зафіксували повторне забруднення Сейма, причину чого з’ясовують. При цьому
проби з водозаборів на Десні на Київщині перебувають у межах норми. Перевищень
за вмістом пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук,
важких металів, азоту амонійного, нітритів та хлоридів не зафіксовано.
Київводоканал запевнив, що очисні споруди впораються із забрудненням у
разі його доходження до точок водозабору.
Експорт просувається ЧитатиВІД ПОЧАТКУ нинішнього торгового сезону
було продано за кордон 8 млн 760 тис. т зернових та зернобобових — 21%
від річного обсягу. Загальний експорт очікується на рівні 43 млн 200 тис.
т: пшениці — 11 млн 500 тис. т (Прем’єр Д. Шмигаль заявив, що внутрішнє
споживання становить близько 6 млн т, а зібрано 22 млн т, що «дозволяє нам
залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн»), ячменю — 1,5 млн
т, кукурудзи —19 млн 200 тис. т, прогнозують у Мінагрополітики. Водночас
експерти Всеукраїнської аграрної ради стриманіші. За їхніми даними, експортний
потенціал кукурудзи становитиме 15-17 млн т, що майже вдвічі менше, ніж
минулого сезону.
Пророкують «найважчу зиму» ЧитатиАСОЦІАЦІЯ енергоефективних міст України
заявила, що наша країна увійде в зиму з очікуваним дефіцитом близько 4 ГВт
електроенергії, який неможливо покрити імпортом. А за прогнозами ООН,
відключення триватимуть від 4 до 18 годин на добу. Міжнародне енергетичне
агентство (МЕА) наголосило, що майбутня зима стане найсерйознішим випробуванням
для України, яка втратила понад дві третини своїх потужностей.
Скорочення більш ніж наполовину ЧитатиНА ДОНЕЧЧИНІ на початку 2022 року
працювало 1220 сільгосппідприємств. Станом на сьогодні їх залишилося 512, із
них 353 зазнали збитків і руйнувань, повідомили в Донецькій ОВА.
«Актив, а не тягар» ЧитатиЧЕСЬКЕ мінпраці заявило, що у першому
півріччі поточного року українським утікачам від війни було виплачено 7,3 млрд
крон (323 млн дол.), а дохід від їхнього перебування на території країни
(страховки та податки) сягнув 11,7 млрд крон (517 млн дол.). «Біженці з України
вже давно дають у наш бюджет набагато більше, ніж ми витрачаємо на допомогу
своїм співвітчизникам. Вони для нас актив, а не тягар», — вважають у відомстві.
Середній розмір допомоги на одну особу (її отримують 25% утікачів — близько 93
тисячі осіб) становить 7336 крон (324 дол.) на місяць.
Недремне око на дорогах ЧитатиУ МІНІСТЕРСТВІ внутрішніх справ
відзначили «найрезультативнішу» камеру автоматичної фіксації порушень ПДР. Вона
працює на відрізку дороги між Рівним та Житомиром у напрямку Києва і з
січня по серпень поточного року «заробила» понад 18 839 888 грн
на штрафах за перевищення швидкості. Її «колега» на трасі M-30 на ділянці
з Вінниці до Хмельницького допомогла виписати 65 228 штрафів на суму 16 412 980
грн. Показники камери на трасі М-09 Тернопіль — Рава-Руська становлять 67 222
правопорушення, за якими виписано ухвали на 14 581 560 грн.
|