Вівторок, 24 вересня 2024 року № 39 (20083)
http://silskivisti.kiev.ua/20083/print.php?n=54533

  • Питання руба

Реорганізувати, ліквідувати чи залишити у спокої?

Роман КИРЕЙ.

Черкаський державний професійний ліцей №17 набув в області неабиякої популярності. Зокрема й серед молоді. Адже тут юнаки і дівчата успішно опановують завше потрібні на селі та в місті професії зварників і водіїв, автослюсарів, штукатурів, електромонтажників, столярів, мулярів…

НІ В КОГО за 44-річну історію закладу не виникало питань щодо доцільності його існування. Як не бувало тяжко у розв’язанні тих чи інших проблем, повсякчас спільними зусиллями знаходили вихід. Колишній директор ліцею Юрій Куліш підрахував, що нині в області, зокрема й на селі, працює близько 20 тисяч його випускників. Чимало з них стали керівниками успішних колективів.

Попри труднощі воєнного часу заклад і надалі робив би свою звичну й важливу справу, тим паче, що й колектив викладачів та майстрів виробничого навчання за останні роки тут сформувався кваліфікований, досвідчений, і навчально-матеріальна база створена досить потужна. Проте одного ще весняного дня сюди долетіла звістка про те, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій надіслала до Міністерства освіти пропозицію передати майно ліцею одному із закладів освіти, підпорядкованому ДСНС, що має бути релокований із Харківщини.

Звичайно, такі наміри схвилювали як педагогів, так і учнів та їхніх батьків. До того ж ні обласна влада, ні освітянське відомство не давали жодного зрозумілого пояснення. Почалися мітинги та спроби з’ясувати реальну ситуацію. Чутки про закриття навчального закладу тим часом ставали все настійливішими. Хоч директорка директорату профтехосвіти Міносвіти Ірина Шумік намагалася заспокоїти стривожених педагогів і батьків ліцеїстів, мовляв, остаточне рішення ще не прий-нято. Проте зустрівшись із колективом ліцею, вона не заперечувала можливої реорганізації навчального закладу через потребу евакуації з Харкова особового складу Національного університету цивільного захисту.

В управлінні ж освіти і науки облдержадміністрації наголошували, що самостійно не можуть вирішити питання, оскільки це компетенція міністерства. Тим часом ініціативна група батьків звернулася до освітнього омбудсмена. У відповіді Міністерства освіти і науки, яку надіслано на запит останнього, йдеться, що у зв’язку із загостренням ситуації у харківському регіоні Державна служба України з надзвичайних ситуацій розпочала роботу стосовно переміщення особового складу Національного університету цивільного захисту (м. Харків) до Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, який є його відокремленим підрозділом. Водночас до МОН надійшло звернення ДСНС із проханням розглянути можливість передачі до сфери управління цієї служби будівель і споруд Черкаського професійного ліцею задля розміщення у них особового складу та техніки університету. «З метою вирішення питання проводяться консультації з Черкаською обласною військовою адміністрацією, Черкаською місь-кою радою та ДСНС… забезпечивши при цьому дотримання гарантованих прав учасників освітнього процесу Державного навчального закладу «Черкаський професійний ліцей» та потреби ринку праці Черкаського регіону у кваліфікованих кадрах».

Отож, як видно з листа, наміри освітянського відомства — якнайкращі: створена зусиллями колективу ліцею протягом багатьох років матеріальна база підходить релокованому з Харкова вишу. Тим паче, що й знаходиться вона зовсім поруч — за парканом. Однак як же бути з потребами професійно-технічної освіти, добре налагодженою підготовкою фахівців масових професій?

Ніхто, зрозуміло, не проти розміщення у Черкасах релокованого Національного університету цивільного захисту. Тим паче, що в умовах воєнного стану фахівці згаданого профілю на вагу золота. Але ж і без будівельників, зварювальників, столярів, електромонтажників та інших спеціалістів поруйнованої країни не відбудуєш. Чому тоді згадані «консультації» проходять без участі трудового колективу, батьків, громадськості? Профліцей, як підкреслюється у зверненнях та петиціях до місцевої влади, — конкурентний навчальний заклад, що підготовлює фахівців таких професій, яких не готують інші місцеві заклади профтехосвіти. Він єдиний в області надає змогу опанувати не одну, а дві-три професії відразу, підкреслюється в одній із петицій до влади. А Ірина Темна з Кам’янки у своєму зверненні до міністра освіти і науки Оксена Лісового від імені батьків зауважує: «Ми звертаємося до органів державної влади з проханням про недопущення ліквідації такого потужного професійно-технічного навчального закладу… Невже міська й обласна влада не можуть знайти іншої будівлі для розширення Національного університету цивільного захисту України?».

Ситуація навколо ліцею формувалася задовго до нового навчального року, і, здавалося, що з його настанням вона стане бодай трохи зрозумілішою. Але де там!

Свято знань для майбутніх студентів, які прийшли навчатись у «Черкаський професійний ліцей», та їхніх батьків стало шоком. Батьків учнів І курсу зібрав в.о. директора О. Г. Коваленко і повідомив про те, що вступників неможливо зарахувати на навчання, бо регіональне замовлення відмовилися підписувати (про це стало відомо за два дні до початку навчального року). Як ідеться в листі батьків першокурсників, на зборах були присутні директори і представники інших черкаських професійно-технічних закладів, що прийшли як «покупці». Проте більшість батьків відмовилася забирати документи з ліцею і подавати їх до інших навчальних закладів.

За роз’ясненням журналісти «Суспільного.Черкаси» звернулися до начальника обласного управління освіти Валерія Данилевського. Він розповів, що підписати регіональне замовлення не можуть, бо його... не сформували. Розпорядження щодо цього від голови обласної адміністрації вони не отримували, а отже, його не одержував і ліцей. «Очевидно, що батьків ввели в оману», — цитують пояснення чиновника телевізійники.

Тобто ще до рішення Міносвіти про реорганізацію чи продовження роботи закладу місцеві чиновники взялися вершити його долю. Чи законні такі дії, батьки дітей, залишених поза навчанням у ліцеї, просять розібратися прокуратуру та народних депутатів України.