Вівторок, 24 вересня 2024 року № 39 (20083)
http://silskivisti.kiev.ua/20083/print.php?n=54536

  • Військова панорама

Страшні цифри

Михайло СЕРДЮК.

УПОВНОВАЖЕНИЙ Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення країна-агресорка росія вбила 575 українських дітей, ще 1609 зазнали поранень. «Офіційно встановлено, що 1609 дітей дістали поранення, а 575 були вбиті. Справжні цифри можуть бути ще страшнішими, адже у нас немає доступу до даних із тимчасово окупованих територій України. РФ цинічно і систематично порушує Женевські конвенції про захист цивільного населення під час війни та про поводження з військовополоненими», — сказав омбудсмен на зустрічі з делегацією бундестагу ФРН щодо посилення підтримки України. Уповноважений ВР подякував Німеччині за послідовну допомогу на всіх рівнях у протистоянні з росією і наголосив: «Ми високо цінуємо допомогу Німеччини, разом з тим Україна потребує ще більшої підтримки з боку всіх наших міжнародних партнерів. Якщо ми хочемо, щоб демократичний устрій не програв тоталітарним режимам, то цивілізовані країни мають швидко ухвалювати непрості рішення для посилення нашого протистояння росії. Інакше війна у Європі не обмежиться лише Україною».

Захід нам допомагає

БЛИЗЬКО 50 країн світу тим чи іншим чином підтримують Україну у її боротьбі проти навали неоімперіалістичної росії. Хтось дає зброю, хтось — фінансову допомогу, хтось запровадив санкції проти країни-загарбниці, а Україну підтримує гуманітаркою. Допомагають, хто чим може. Серед найбільших партнерів-донорів — Німеччина, уряд якої у четвер, 19 вересня, оголосив про новий пакет військової допомоги для України. До нього ввійшли 22 танки «Леопард» 1 A5 із запчастинами (спільний проєкт із Данією), 22 броньованих автомобілі із захистом від мін і засідок, спеціалізований автотранспорт, дрони, засоби протиповітряної оборони, 61 000 снарядів калібру 155 мм, 1 млн патронів до вогнепальної зброї та інше.

У 2022 році Німеччина передала Україні військової допомоги на приблизно 1,6 мільярда євро, а 2023-го — на близько 5 мільярдів євро. На поточний рік у німецькому бюджеті для України закладено 7,5 млрд євро. До речі, президент Фінляндії Александр Стубб ухвалив рішення про постачання додаткового оборонного обладнання нашій країні на пропозицію уряду. Це вже 25-те постачання військової техніки від Гельсінкі. Вартість нової партії оцінюють приблизно в €118 млн, а загальна сума військової допомоги, наданої Фінляндією від початку війни, сягнула €2,3 млрд.

Iндійська зброя — для України

ЗА інформацією видання Reuters, індійські виробники зброї продають артилерійські снаряди європейським країнам, а ті своєю чергою перенаправляють боєприпаси в Україну.

Посилаючись на індійських і європейських урядовців та оборонних чиновників, а також на аналіз митних даних, видання зазначає, що передача боєприпасів для підтримки оборони України відбувається вже понад рік. Серед європейських країн, що спрямовують індійські боєприпаси до України, є, зокрема, Італія і Чехія. Як повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела, упродовж двох років до вторгнення росії в Україну три великі індійські виробники боєприпасів експортували компоненти снарядів на 2,8 мільйона доларів до Італії та Чеської Республіки, а також до Іспанії та Словенії, де оборонні підрядники вклали значні кошти в ланцюжки постачань для України. А з лютого 2022 року по липень 2024-го ця цифра зросла до 135,25 млн доларів, включно з готовими боєприпасами, які Індія почала експортувати у чотири країни. При цьому Нью-Делі не втручається, щоб зупинити торгівлю, попри протести Москви, у якої Індія, користуючись ситуацією, задешево скуповує енергоносії.

Байден не командує Альянсом

18 ВЕРЕСНЯ французьке видання Le Monde писало про те, що Україна сподівається отримати від США запрошення до НАТО до того, як Джо Байден покине Білий дім. Зазначалося, що Президент України Володимир Зеленський прагне схилити свого американського колегу до рішучих дій. Це частина його плану перемоги, репрезентованого Вашингтону раніше, розповіли джерела видання.

Коментуючи ситуацію, голова ГО «Україна в НАТО» член Атлантичної ради Юрій Романюк зауважив, що Джо Байден не може дати запрошення на вступ до НАТО, позаяк це має бути рішенням усіх членів Організації: «Для мене це незрозуміло. Я сам бажаю вступу України в НАТО як можна скоріше, але я не розумію суті заяви. Не може бути, щоб на Банковій не розуміли, що Байден не роздає запрошення на вступ до НАТО. Він може дати запрошення на Саміт чи приїхати у Білий дім».

Експерт пояснив, що запрошення дає сам Альянс. За його словами, Зеленський чудово розуміє, що НАТО ухвалює всі рішення консенсусом. Тож запитання, де, наприклад, консенсус з боку Угорщини? Або Словаччини? Та й Німеччина нині у складному становищі. «Вони постійно заявляли, що Україна не готова до вступу в НАТО і наводили цілий перелік вимог, які треба виконати. У НАТО 32 держави, а не Байден чи Трамп, якби він був», — підсумував фахівець.

Збивати чи не збивати?

МИНУЛОЇ середи, 18 вересня, міністр оборони Румунії Анджел Тилвар заявив, що НАТО має вжити «потужних скоординованих» заходів у відповідь на інциденти, коли російські ракети або безпілотники, випущені по Україні, потрапляють у повітряний простір Альянсу. «Держави В9 («Бухарестської дев’ятки». — Ред.) глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями російських безпілотників і ракет у повітряний простір НАТО, у Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості на східному фланзі НАТО», — сказав Тилвар. А його колега заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявив, що питання про збиття безпілотників, які входять у повітряний простір країн-союзників, потрібно буде розглянути на зустрічі очільників оборонних відомств держав — членів НАТО у жовтні. До відома: «Бухарестська дев’ятка», яка була заснована 2015 року, включає Болгарію, Чехію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Польщу, Румунію та Словаччину.

Спецтрибунал для агресора

У ВІДНІ українська делегація провела 11-ту зустріч Core Group зі створення cпеціального трибуналу стосовно злочину агресії рф проти України. За результатами роботи учасники досягли згоди щодо загальної концепції створення cпецтрибуналу. «Створення цього спеціального трибуналу є моральним обов’язком для всього світу. Адже йдеться не лише про Україну. Йдеться про майбутнє міжнародного права, верховенства права та глобального миру», — наголосила керівниця української делегації Ірина Мудра. У зустрічі взяла участь 41 делегація. Усі вони підтвердили, що винні у злочині агресії проти України будуть притягнуті до відповідальності, а також визначили наступні кроки для створення спецтрибуналу. Україна спільно з партнерами просуває ідею організації спецтрибуналу для притягнення до карної відповідальності керівництва російської федерації за скоєння злочину агресії проти України. Створення такого трибуналу підтримали Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ та окремі держави.