«Бюджет песимізму», але не для всіх

Тетяна Василенко.

14 вересня уряд вніс до Верховної Ради законопроєкт №12000 — про державний бюджет-2025.
Його активно обговорюють на всіх майданчиках.

ЩЕ Б ПАК! Доходи ж бо передбачені на рівні 2 трильйони 336 мільярдів, тоді як видатки — 3 трильйони 938 мільярдів. Отже, дефіцит у понад 1 трильйон 640 мільярдів. І головне джерело його покриття — знову міжнародна фінансова допомога.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав основний фінансовий документ «бюджетом песимізму». Насамперед через нестабільний макропрогноз, зокрема прогноз інфляції. Бо, приміром, Нацбанк передбачає цей показник на кінець року в розмірі 6,6 відсотка, а середньорічний — 8,2. Натомість в уряді інша арифметика: 9,5 та 9,7 відсотка відповідно.

«Ця різниця створює потенційний конфлікт між монетарною та фіскальною політикою, який необхідно усунути до ухвалення держбюджету», — зауважив Гетманцев. Зрештою, стовідсотково спрогнозувати інфляційні очікування у воєнних реаліях навряд чи вдасться і найбільш фаховим фінансистам та економістам. Проте навіть на інтуїтивному рівні зрозуміло: якщо припиняться бойові дії — інфляція буде нижчою, посиляться — вищою. Те ж саме стосується і коливань національної валюти. Між іншим, бюджет обрахований за курсом 45 гривень за долар. А це суттєво вище за теперішній показник у 40,8.

Отож очікується девальвація гривні та прискорення інфляції. Причому на тлі сповільненого економічного зростання: стримані оптимісти з уряду окреслюють його у 2,7 відсотка ВВП (проти цьогорічних 3,5).

Водночас середня заробітна плата, за прогнозами, зросте із 20 581 до 24 389 гривень. Звісно, «середня температура по палаті» — показник такий собі. Бо якщо взяти захмарні зарплати чиновників, прокурорів, суддів, які нині щедро фінансуються нашими міжнародними партнерами, й додати до них, скажімо, селянсько-фермерські «кревні», то й вийде отих 24 тисячі з «гаком». На ділі ж усе зовсім не так, як в офіційній, «підігнаній» під ранжир, бухгалтерії…

Головний пріоритет держбюджету — сектор оборони і безпеки — 1 трлн 223 млрд гривень (або 26,3% ВВП).

«Видатки для ефективного протистояння ворогу зростатимуть. Усі внутрішні надходження і запозичення спрямуємо на потреби захисників України», — запевнив міністр фінансів Сергій Марченко.

«Усі внутрішні надходження» сформовані вже на новій податковій базі, яка на момент подачі проєкту держбюджету до Верховної Ради не була ухвалена навіть у першому читанні.

17 вересня нові податки це читання пройшли. Йдеться, зокрема, про підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5 відсотків та встановлення його для платників податків, що перебувають на спрощеній системі оподаткування. А саме: для фізичних осіб-підприємців усіх чотирьох груп та юридичних осіб третьої групи. Чи не виявиться це для них непосильним тягарем, побачимо. Будуть оподатковані й прибутки фінансових установ та банків — по 25 та 50 відсотків відповідно.

А як же почуватиметься наш надійний тил?

Тут заморожується все — на рівні 2024 року. Такою ж, а саме 8 тисяч гривень, залишається мінімальна зарплата, тобто година праці тих, хто її отримує, і надалі коштуватиме 48 гривень. Прожитковий мінімум також незмінний:

— на дітей до шести років — 2563 гривні;

— на дітей від 6 до 18 років — 3196 гривень;

— для працездатних осіб — 3028 гривень;

— для тих, хто втратив працездатність, — 2361 гривня.

У пріоритеті буде фінансування захищених статей: «Понад 400 мільярдів виділяється на соціальний захист. Зокрема, пенсії будуть проіндексовані з першого березня 2025-го, а субсидії виплатять усім, хто цього потребує», — обіцяє Прем’єр Шмигаль. А міністр соцполітики Жолнович услід уточнює, що йдеться про дуже невеличку індексацію пенсій, бо це жорстко контролюють наші міжнародні донори.

До речі, левова частка цієї суми (майже 238 мільярдів) — трансферт із держбюджету саме Пенсійному фондові. Останній уже не перший рік не може зібрати потрібних надходжень. Оскільки ж демографічна ситуація, м’яко кажучи, загострюється в бік старіння нації, то з року в рік потрібно дедалі більше вливань. Ще 42,3 мільярда передбачено на пільги та субсидії, а 27,9 мільярда — на допомогу малозабезпеченим та людям, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Галузі охорони здоров’я вділять майже 211 мільярдів бюджетного «пирога» (тут і фінансування програми медичних гарантій, і забезпечення ліками та медичними засобами), освіті — майже 170 мільярдів (зарплати вчителів, забезпечення підручниками, організація здорового харчування учнів).

А ще держава має намір простягнути руку підтримки бізнесові. Так, на пільгові кредити за програмою «5-7-9%» пропонують передбачити 18 мільярдів, ще 1,4 мільярда спрямують на гранти.

Не залишають «за бортом» місцеве самоврядування.

По-перше, йдеться про 12,2 мільярда субвенції на компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги, що дасть змогу бодай частково стримати тарифи. По-друге, мова про додаткову дотацію в 51,2 мільярда на підтримку самоврядування насамперед на визволених територіях, що допоможе оживити економіку.

Що ж викликає, м’яко кажучи, суперечливі думки, коли вчитуєшся в бюджетні рядки?

Передусім — збільшення фінансування (майже на чверть порівняно з 2024-м) для Міністерства внутрішніх справ: виходить, простим смертним — замороження виплат, а «наглядачам» — зростання? У півтора разу більше коштів (майже два мільярди!) планують спрямувати на Бюро економічної безпеки.

Телемарафон «Єдині новини», канали «Freedom» і «Рада» також не матимуть потреби затягувати паски: своїх півтора мільярда, як і в 2024-му, одержать справно. Тобто «бюджет песимізму» — це точно не про всіх українців. І тут уряд нагадує сороку з відомої казки: тому — дам, цьому — не дам… Але в сороки була бодай якась логіка (хтось дров не рубав, їсти не варив тощо). А тут усе з точністю до навпаки: село, яке і працює, і воює, і годує, суттєвої підтримки не має. А поліцейські, яким на війну «зась», отримуватимуть стільки, скільки й захисники на передовій. Хіба це про справедливість?

«Якщо влада й надалі демонструватиме таке безвідповідальне ставлення до культурної та гуманітарної політики, то наслідки для всієї країни будуть дуже тяжкими. У світовій історії немає прикладів успішного розвитку держав, які нехтують національною культурою і не інвестують у її розвиток», — певен народний депутат України Володимир В’ятрович. Бо з обмеженим фінансовим ресурсом залишають Український інститут книги, Інститут національної пам’яті, Український інститут при МЗС — інституції, що формують нашу національну ідентичність. Ну як тут не згадати пророчих слів Черчилля: «А заради чого ж тоді ми воюємо?».

Також в уряді не прислухалися ані до рекомендацій міжнародних партнерів, ані до голосу опозиції щодо збільшення бодай на відсоток непрямого податку — ПДВ. Через купівлю товарів та послуг його заплатив би кожен українець. Бо, як стверджує народний депутат України Ніна Южаніна, сьогодні, в час війни, держава досі «не бачить» близько шести мільйонів своїх громадян! Вони живуть і працюють у тіні. Відповідно не платять жодних податків, але ж щось їдять, п’ють, вдягаються, користуються комунальними послугами! Ба більше: є обґрунтований ризик зростання тіньового сектора економіки із нинішніх 37 до 50 відсотків! То чому ті, хто ледь виживає на заморожену мінімалку, мають постійно платити за хитріших співвітчизників?

Настав час виводити на світло і багатомільярдні схеми на митниці та в ігровому бізнесі, в іншому разі, попереджають фахівці, на нашу економіку чекає цілковитий крах. Невже цього не розуміють в урядових кабінетах?