Осінній букет

Віктор БОЖКО.

с. Вершина Друга

Пологівського району

Запорізької області.

Коли вересень мокне

на чатах,

Коли вітер то віє, то дме,

У саду золоті павучата

Научають мене макраме.

Ароматами яблук зимових,

До яких ще світанок не звик,

Пройнялися і наші розмови,

І пухнастої хмари рушник...

По стежині,

де тішиться жовтень,

Де громи — як відлуння

тривог,

Своєчасно, мій друже,

прийшов ти

Розділити печалі на двох.

Обцвітається вогнище, в’яне,

Роздаровує сонця запас,

Але серце його полум’яне

Зимуватиме

в кожному з нас...

Під барвистим шатром

листопаду,

Мов рятуючи душу від сліз,

До упаду танцює ламбаду

Листя кленів із листям беріз.

Натрапляю

на добрі прикмети,

І радіє душа, ожива,

До осіннього вірша-букета

Відбираючи квіти-слова...