• Добре діло

Світлячок для бійця

Катерина СІМБУЛЕНКО.

Житомирська область.

Фото з відкритих джерел.

МЕШКАНЕЦЬ Житомира Юрій Лисак не з чужих слів знає про потреби військових, їхнє буття в суворих умовах, де раптово і дрібничка набирає ваги і може стати незамінною. Ветеран російсько-української війни після демобілізації розпочав власну справу — відкрив майстерню з обробки дерева. Підібрав у команду надійних чоловіків, також ветеранів. Займаючись якимсь цікавим ділом, можна б забути пекло, з якого повернувся. Але пан Юрій пам’ятає про ті самі «дрібнички», яких бракує в польових умовах, тому серед інших виробів у своїй майстерні вирішив виготовляти світлодіодні ліхтарики.

Справа пішла: торік у майстерні Юрій Лисак і його колеги виготовили понад 200 таких ліхтариків у дерев’яному корпусі та передали їх військовим на передову. Цього року отримали чергове замовлення із фронту на осінньо-зимовий сезон.

«Випробували різні варіанти виготовлення такої продукції, — розповів пан Юрій місцевим журналістам, — і зупинилися на застосуванні китайських контактів, які мають пружини, не просідають, легкі в роботі й довго працюють. У процесі майстрування таких ліхтариків не потрібно нічого паяти: у пригоді стане двобічний скотч або клей. За рахунок контакту вони й світяться».

Батарейки чоловік купує за власні гроші або за донати. Каже, попит на ліхтарики великий, особливо тепер, коли коротшає світловий день і рано темніє. Воїн поклав ліхтарик у кишеню, і йому спокійніше. «Адже виріб не дає тепла і не реагує на тепловізор. Прикрив зверху, йдеш окопом, підсвічуєш — і тебе не видно», — розповів ветеран і волонтер Юрій Лисак.

Чоловік каже, що виготовляти ліхтарики не складно: якщо напружено працювати, то за день їх можна зробити 20-30 штук. А не поспішаючи, то 100 за тиждень виходить.

До своєї благородної справи пан Юрій залучає дітей. Вони залюбки приходять у майстерню і також приєднуються до виготовлення «світлячків», бо їм цікаво, до того ж радіють, що можуть бути корисними захисникам. «Мої онуки носили ці ліхтарики до школи, однокласники їх розмальовували. І всі були в захваті, бо це ж для фронту. Хтось метелика намалював, зайчика, інший квіточку чи український прапор. Та й ще підписали: «Слава Україні!». Потім я покрив ці вироби олією, щоб малюнки збереглися. Дуже мило вийшло», — задоволено каже Юрій Лисак, людина, яка щедро дарує світло нашим захисникам.