• Проблеми галузі

Соняшник тримає удар

Роман КИРЕЙ.

Черкаська область.

Ця культура, яка завше була чи не найбільш рентабельною, «надприбутки» нині навряд чи дасть. Так міркували фахівці рослинницької галузі ще на початку літа, коли стало зрозуміло, що посуха і спека ледве чи відпустять. І справді, природні примхи спекотного літа зовсім дістали невтомних людей, обпалених сонцем і постійними загрозами воєнного часу.

ТРИВОЖНА сирена завиває, мов хижий звір, закликаючи ховатися від нав’язливих шахедних атак ворога. Зрідка механізаторам чути то кулеметні черги наших захисників, то постріли зеніток, то вибухи од влучання в ціль. У Думанцях Черкаського району, втім, як і в інших селах, уже звикли до такої ситуації, коли ворог запускає дрони, мов саранчу, аби нашкодити та залякати. «Але нам своє робить», — кажуть трудівники і ще завзятіше працюють на полях та фермах: за себе й за того, хто на передовій. Адже не густо нині в господарстві механізаторів.

Комбайнер Ростислав Видиш, який на своєму віку зорав, посіяв і зібрав не одне поле, дивується: попри кліматичні аномалії соняшник у ТОВ «Дельта» вродив усе-таки гарно. Допомогли весняні дощі та сучасні технології. Нещодавно механізатор повернувся з Кропивницького району сусідньої Кіровоградщини, то там соняхи були дещо гірші, ніж черкаські. Техніка в досвідченого працівника добре налагоджена, всі необхідні пристрої працюють. Аби обмолотити 20-гектарне поле, йому достатньо кількох годин. Рослини стоять, не падають, як буває в дощову погоду. Барабан комбайна обертається швидко, що допомагає обережно обмолочувати, сепарувати та належним чином очищати насіння.

У посушливого літа є і свої переваги: вологість зерна, вважають агрономи, майже ідеальна. Отож просушувати його не доведеться. А місцеві олійні підприємства вже чекають насіння на переробку. Хоч соняшник нинішнього року і подорожчав, попит на нього чималий. Значить, потрудилися на славу, радіє керівник фермерського господарства Олександр Ситник, буде чим податки сплатити, покрити інші витрати.

За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Романа Косенка, цього року соняшником було засіяно 225 тисяч гектарів, що на 13 тисяч менше, ніж торік. Попри всі випробування літа, що минуло, врожайністю задоволені: вдалося, за попередніми даними, назбирати в середньому по 28 центнерів із гектара. Погодні примхи, зауважив Р. Косенко, не завадили аграріям вигідно займатися олійними культурами, зокрема соняшником, адже це високомаржинальна культура. Хоч і відстежується певна тенденція на зменшення врожайності, та водночас зростає ціна. Нині середня ціна на Черкащині становить 23,4 тисячі гривень за тонну.

Якщо раніше фермери збували лише зерно, то тепер увагу зосередили й на його переробці. Для заохочення діє і державна програма підтримки переробної галузі. За її сприяння підприємствам можна залучити чималі кошти. Навіть під час війни Україна залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі.

Як вважає аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин, про що вона розповіла Громадському радіо, ціни на соняшникову олію в Україні поступово зростатимуть, однак не стрімко. Підвищення становитиме 3-5% від поточних цін. Водночас вона наголошує, що ціни не обов’язково будуть постійно збільшуватися. Все залежить від попиту і пропозиції. Якщо наступного року погодні умови поліпшаться, а площі під соняшником збільшаться, ціна може піти вниз.

Отож у міцного сонцесяйного соняха, який уміє тримати удар, навіть сонячний, як вважають фахівці рослинництва на Черкащині, перспектив аж ніяк не меншає.