• Кому війна, а кому…

«Середняки»

Василь ПІДДУБНЯК.

ТОЙ, кого колись привів до влади все той же Захід, одержавши цю владу, проголосив: «…трудовому селянину треба допомогти, середнього не скривдити, багатого примусити».

Хто ж він, той «середній», у розвинених країнах і у нас?

Там, на Заході, середній клас — це основоположний прошарок економічних донорів країни.

Ці донори передовсім справно і вчасно наповнюють державну скарбницю, є основним споживачем товарів і соціальним стабілізатором. Саме цей клас береже і поширює цінності та традиції своєї країни.

Більшість наших експертів та аналітиків узагалі не наважуються виокремлювати в Україні представників середнього класу. Тим часом на Заході вони конкретні: прошарок «середняків» у суспільстві становий — 60-70%.

Як показує вітчизняна практика і вітчизняні масштаби, європейські «середняки» нашим не рівня. Донори і п’явки — аж ніяк не одне і те ж, хоч і ті, й інші мовбито виконують у суспільстві оздоровчу роль.

Українські економісти, зокрема Євгенія Ахтирко, завважують: якщо у розвинених країнах Європи до середнього класу належать люди із середнім рівнем доходу, то в Україні до цієї категорії належать ті, чия зарплата значно перевищує середню.

А хто у нас ті «середняки»? Це ні для кого не секрет, навіть для самих «середняків». А для кого секрет, може відвідати сайт «Економічної правди».

Середній розмір зарплати, нарахованої керівництву Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), збільшився за місяць на 64,8 тисячі гривень. Такі дані наводить інформаційна панель Мінфіну України.

Так, у серпні керівництву НКРЕКП пересічно нарахували 223,6 тисячі гривень, а вже у вересні — 288,4 тисячі, що є найвищим показником серед органів центральної влади.

Друге місце за нарахованими середніми зарплатами у вересні посіли керівники Національного агентства з питань запобігання корупції — 254,2 тисячі гривень. За серпень вони отримали по 186,7 тисячі гривень.

Керівникам Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку в середньому нарахували зарплати 236,4 тисячі гривень у вересні. У серпні пересічна сума становила 129,7 тисячі гривень.

Нарахована зарплата керівництва Рахункової палати за вересень дорівнювала 205 тисячам гривень, що на 1,5 тисячі менше, ніж за серпень.

Керівникам Апарату Верховної Ради України у середньому нарахували по 203,4 тисячі гривень за вересень проти 198 тисяч гривень за серпень.

Суттєво зросла пересічна нарахована зарплата у керівництва Державної регуляторної служби. За вересень керівники служби одержали майже втричі більше, ніж за серпень, — 185,9 тисячі гривень проти 67,1 тисячі.

Отакі вони, українські «середняки» ХХІ століття!

Народ це все бачить, проте заспокоює себе давньою приказкою: «І чорт багато грошей має, а в болоті сидить».

А біля державної скарбниці тим часом черга довга-предовга!

«Йдемо до Європи лише на словах, — зауважив у коментарі телеканалу I-UA.tv. експерт з економічних та політичних питань Юрій Гаврилечко. — Наше законодавство зроблено так, щоб у процесі на шляху до ЄС зібрати максимум негативних кейсів (наробків. — Ред.) і не запровадити жодної адекватної європейської практики. Немає жодної європейської країни, де зарплата суддів чи прокурорів відрізнялася б від мінімальної зарплати в країні більш ніж у п’ять-сім разів. Немає таких країн! Жодної країни ЄС такої немає! Тому зарплати суддів та прокурорів потрібно не збільшувати, а зменшувати в декілька разів. Суддям разів у десять. Це не вплине на якість їхньої роботи. Адже суддям та прокурорам неодноразово підіймали зарплати. І що, на якість їхньої роботи це вплинуло позитивно? Тоді нащо платити більше?»

Отак і живемо: Нацкомісія з енергетики змагається із прокурорами, борці з корупцією — із корупціонерами, керівники парламенту — із просто народними депутатами… І нема їм числа, як той казав!

А тут ще і поголовне каліцтво, епідемія якого уразила суддів і прокурорів. Не бережуть себе у боротьбі за соціальну справедливість і торжество закону, не бережуть вельмишановні…

Чим же зарадити? Експерт з економічних та політичних питань Юрій Гаврилечко і його однодумці знають, чим. Передовсім — принциповим відбором охочих обійняти посаду прокурора чи судді. Іншими словами: провіювати потрібно не лише насіння від полови, а й самих сівачів теж «провіювати».

«На переважній більшості посад треба пройти медичний огляд, якщо робота пов’язана з людьми або складними машинами чи механізмами, — підкреслює Юрій Гаврилечко. — Крім того, в Україні кандидати в судді зможуть самі обрати спеціалізацію, з якої складатимуть тести і практичні завдання, а вимоги до бала на IQ-тесті знизять. А ви бачили чи чули, щоб не компанія вела відбір на ту чи іншу посаду, а особа, яка прийшла до компанії і починає диктувати, де саме вона збирається працювати та що буде виконувати. А от судді отримають таку можливість. Тобто коли найманий працівник починає ставити вимоги роботодавцю щодо того, де він буде працювати, то він точно потрібен на роботі?»

Та чи достатньо лише цих заходів? На думку експерта, все це точкові рішення. Насамперед треба змінювати чинне законодавство: «Для цього потрібно розуміти, для чого в Україні існують судді та прокурори. Що вони роблять і з чого складається їхня робота? І це не філософське питання, бо без нього ми нікуди не зможемо рухатись».

Так то воно так, тільки хто стоїть біля котла і «варить» закони? Отож-бо!

…У проєкті державного бюджету на 2025 рік було передбачено збільшення видатків на оплату праці прокурорів на понад 2,7 млрд грн. Як повідомлялося, Комітет з питань бюджету погодив збільшення зар­плат прокурорам у наступному році на 25% порівняно з поточним роком. На збільшенні зарплат прокурорам наполягали депутати з профільного комітету, перший заступник генерального прокурора Олексій Хоменко, а також голови Ради прокурорів.

Проте і прокурорам, трапляється, не щастить. Парламент підтримав правку, якою скасовує підвищення зарплат прокурорам.

Проте птиця щастя — у м’язистих руках «середняків». Поки не обскубуть — сумнівно, щоб заспокоїлись.