• Світ захоплень

Квітнуть вишивки майстрині

Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.

Вінницька область.

Фото автора.

Стати майстром, людиноютворцем нелегко, адже для цього потрібні не лише талант і натхнення, а й величезна праця над собою. Як не знати про це Тетяні Кравець із села Баланівка Бершадської міської громади, яка гаптує узори на полотні вже понад сім десятиліть?

ТЕТЯНА Василівна любов до вишивання, творчу фантазію успадкувала від бабусі і матері, вишивали і мамині сестри. Ще пам’ятає, як колись ходили на годенки, на яких жінки снували пряжу, вишивали, дерли пір’я... Робили або кожна на себе, або всі на користь когось із групи по черзі. Це була своєрідна форма дозвілля.

Вже багато років весь свій вільний час майстриня присвячує улюбленому заняттю. Вона вишиває серветки, наволочки, рушники, скатерки, сорочки, ікони, картини… Узори бере з малюнків, придумує і свої власні. Був період, коли бралася за портрети письменників, поетів, літературних героїв.

Роботу насамперед благословляє. У понеділок-вівторок підбирає полотно, нитки, заготовляє інші матеріали, а вже в чистий четвер починає вишивати.

— Задоволення отримую при цьому — словами не передати, — стверджує майстриня. — Хочу вишивати день і ніч, не вистачає часу. Я живу цим. Вишиття — це моє життя. Кажуть, з швачки не буде багачки, а я рада, що дуже багато друзів маю.

Роботи талановитої майстрині ручної вишивки демонструвалися на телебаченні, її самобутня творчість представлена в народному музеї історії села Баланівка, у Бершадському краєзнавчому музеї, в обласному центрі. Рукодільні твори Тетяни Кравець регулярно експонуються на виставках робіт народного декоративно-прикладного мистецтва, художніх ремесел. І завжди отримують високу оцінку глядачів, адже захоплюють досконалою композицією, багатою символікою орнаментів, гармонійним поєднанням кольорів.

Оселя Тетяни Василівни з роками перетворилася на своєрідний музей, експонати якого — вишиті її руками вироби, але більшість своїх робіт жінка подарувала рідним, друзям, знайомим. Вони є у приватних колекціях, зокрема, у Житомирі, Одесі, Херсоні, Грузії, Португалії, Польщі, Ізраїлі…

Декілька років тому в області проходила культурно-мистецька акція «Вишивана доля Вінниччини». Найкращі вишивальниці з кожного району області по черзі мережили рушник, який демонстрували і в Національному палаці «Україна», коли проходив творчий звіт Вінницької області в рамках заключного етапу Фестивалю мистецтв України. До участі у створенні унікального рушника запросили з Бершадщини саме Тетяну Кравець.

Можна згадати й те, як кращі майстрині-вишивальниці області в рамках Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна: Схід і Захід разом» дошили до Всеукраїнської «рушникової доріжки» рушник від Вінниччини. Бершадщину серед інших запрошених також представляла Тетяна Василівна. Вона неодноразово брала участь в обласному мистецькому святі «Батьківська хата» в Правилівці Оратівського району, в обласному мистецькому фестивалі «Мамину сорочку до серця пригорну» у Клембівці Ямпільського району…

Тетяна Кравець рада, що у неї є продовжувачі її справи. Секрети творчості народного мистецтва охоче переймають донька Наталія та внучки Світлана і Людмила, яких об’єднує ще й любов до вишивання, бажання творити прекрасне. Кожна з них вже має свій доробок старовинного ремесла. Тішиться майстриня п’ятьма правнуками. Радіє, коли вони заходять до хати й кажуть: «Бабусю, давай будемо вишивати».

Тетяна Василівна любить красу, на її подвір’ї від ранньої весни до приморозків радують око квіти.

Вона просто не уявляє свого життя без голки, нитки і полотна, на якому веселкою барв грають візерунки. Пані Тетяна завжди у творчому пошуку. Сподіваємося, що її невтомні руки й надалі творитимуть шедеври подільської вишивки.

В усі часи сільська глибинка була і є багата на талановитих людей. Саме завдяки їм із покоління в покоління передаються секрети народних ремесел, уміння творити унікальні зразки мистецтва, які тісно пов’язані з побутом українців, з їх неповторним самобутнім характером, звичаями, традиціями.