• З літопису наших днів

Ще не збудували

Микола НЕЧИПОРЕНКО.

Дніпропетровська область.

Пригадується мультфільм радянської епохи, в якому улюбленець тодішньої дітвори Чебурашка урочисто й схвильовано виголосив промову: «Будували ми, будували і нарешті збудували». У нашому ж теперішньому випадку відбувається все навпаки: будували-будували, одначе й досі не збудували.
Історія настільки в дусі сучасних реалій, що не повідати про неї, як на нас, великий гріх. Тим паче, що пов’язана вона також із дітьми.

ЗАЧИНАЛОСЯ діло рівно сім років тому — в листопаді 2017-го Управління капітального будівництва Дніпропетровської ОДА уклало договір із приватним підприємцем Павлом Івановичем Мацюком на виготовлення проєктної документації для будівництва у стародавньому селі Старі Кодаки дитячого дошкільного навчального закладу на 115 місць. Проєкт мала створювати ціла група ФОПів компанії DP-INVEST, проте угоду без конкурсу та аукціону уклали тільки з Мацюком «заради мінімальної сплати податків». Незабаром, гарненько подумавши та проаналізувавши демографічну ситуацію у Старих Кодаках, в облдержадміністрації дійшли висновку: селу вистачить дитячого садочка не на 115, а на 80 діток. Від зміни кількості місць, передбачених у дитячому дошкільному закладі, суму на виготовлення креслень не знайшли за потрібне міняти. Мовляв, найголовніше, що ПП «Мацюк П.І.» представив проєкт в обумовлений угодою термін.

Зводити дошкільний заклад, який дістав гарну назву «Перлина», мав підряджений давній «соратник» обласної адміністрації ТОВ «Рубікон-Моноліт». Утім, коли почалося будівництво, то, здійснюючи свій авторський нагляд, пан Мацюк мусив двічі коригувати проєкт. За що отримав додатково більш ніж пів мільйона гривень.

Договір із підрядником теж розривався двічі. Та якщо це було в інтересах та на користь будові, то які могли виникати запитання, некоректні підозри чи й заперечення? Першого разу «Рубікон-Моноліт» поновив роботи після сплати йому 94 відсотків передбаченої суми. Коли через рік із лишком другий раз розривався договір «у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні», то й поготів непорозумінь, тим паче конфліктів не виникло. А якщо стались істотні зміни, то істотно зросла і вартість будівництва — що тут не ясно? Що ті ще майже 19 мільйонів гривень проти вже витрачених на епопею зі спорудження дитсадка!

На початку 2022-го «Перлину» відкрили. Урочисто й на рівні свята бодай у масштабах окремо взятої Новоолександрівської громади, в якій опинилися Старі Кодаки. Тільки попрацювати дошкільному освітньому закладу вдалося менш ніж три тижні. Це ж треба було такому статися: в однієї з виховательок виявили сумнозвісний COVID-19. За наказом обласної служби охорони здоров’я дітей разом з усім персоналом відправили на карантин. Вихователі та батьки діточок сподівались, що це ненадовго.

Проте в лютому розпочалась російська навала, і про продовження роботи дитсадка, в якому не було передбачене укриття, і мови не могло бути. У Дніпропетровській обладміністрації тепер виправдовуються, буцімто на час виготовлення проєкту «ніде й не згадувалось про неодмінну потребу укриттів у школах та дитячих садках». Хоча на той час частина Донбасу вже була окупована, тож влада мала і думати, і передбачати, і турбуватися про безпеку населення, передусім дітей.

Дитсадок «Перлина» оголосили незавершеним будівництвом. Наприкінці жовтня цього року відділ освіти, культури, молоді та спорту Новоолександрівської ОТГ замовив спорудження протирадіаційного укриття на його території. За відповідний проєкт Товариству з обмеженою відповідальністю «КВ-Проєкт» заплатили понад 600 тисяч гривень. А будуватиме конче необхідний об’єкт також близький і давній «соратник» Департаменту капітального будівництва обласної адміністрації ПП «Спецбудмонтаж-21». Обійдеться це держскарбниці у понад 35 мільйонів. Завершення будівництва намічено на кінець 2025-го — через вісім років після того, як «Перлину» почали зводити. «Вишенька на тортику» в тому, що проєкт бомбосховища передбачає попереднє «розчищення» місця під нього на вже впорядкованій території дитсадка. Себто доведеться зривати заасфальтоване подвір’я, доріжки і бордюри, а також дитячі майданчики зі спортивними тренажерами, пісочниці й гойдалки, навіть викорчувати дерева. Щоб опісля це облаштувати по-новому, а значить, знову оплатити.

…Така історія на теренах Дніпропетровщини непоодинока. Наприклад, в іншому кінці області, у селі Лихівка П’ятихатської громади, ремонтна тяганина також триває роками. Як таке можливо, ніхто пояснень не дає.

Тим часом у середині жовтня все той же Департамент капітального будівництва ОДА замовив ПП «Спецбудмонтаж-21» «додаткові роботи з капітального ремонту Лихівського ліцею Кам’янського району». На невеличку суму, позаяк потрібно тільки пофарбувати опалювальні радіатори, демонтувати мощення тротуарів, замінити витяжні шафи та зняти у дворі плити покриття. З тим, щоб до 31 грудня ц. р. упоратись.

Все б нічого, та донедавна йшлося про десятки мільйонів, які також виділялися на капремонт ліцею. Почалась епопея 23 квітня 2018-го, коли був укладений договір на 38 мільйонів гривень. У липні 2021 року знадобилися горезвісні додаткові роботи, на які пішло 30 мільйонів. Не минуло й року, як 22 листопада 2022-го зі «Спецбудмонтажем-21» укладають наступну угоду на продовження капремонту ліцею. Вона, що­правда, по-воєнному скромна — лише на 17 із хвостиком мільйонів гривень. 17 серпня 2023-го підписали ще один договір на виконання нових додаткових робіт. Таким чином, укладено вже п’ятий.

Виникає запитання, що це за п’ять порізно капітальних ремонтів, кожен із яких, однак, не зміг капітально оновити приміщення і подвір’я закладу? Не інакше як навіч блискучий винахід нескінченного чи безперервного потокового методу лагодження об’єкта. Щоразу нібито виникає потреба в «додаткових роботах», аби насправді «доїти» чи, як тепер кажуть, «пиляти» бюджетні грошики. Яких за «винахідливих здібностей» може вистачити на роки.