Хата — мов писанка

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Фото з відкритих джерел.

Добре, коли є хата, коли в ній тепло й затишно, коли кличе до неї подих світлих і приємних споминів… А ще як вона до ладу змайстрована та прикрашена автентичними малюнками, то це справжня тобі Великодня писанка!

ВОЧЕВИДЬ, саме такими думками-роздумами керувався 12 років тому відомий скульптор, художник і письменник, заслужений учитель України Микола Крижанівський, якого Бог благословив бути біля витоків відновлення на Поділлі давньої традиції нашого народу — настінних розписів будинків.

«Тієї весни 2012 року я розмалював стіну старенької хатини на перехресті вулиць у центрі свого рідного села Сліди, що в Могилів-Подільському районі, — розповідає Микола Миколайович. — Працював разом зі своїм другом із Києва Сергієм Кушніром. Наше малювання побачив тодішній голова Могилів-Подільської райдержадміністрації Михайло Вдовцов. Він запитав: «А що далі?». «Будемо розмальовувати все село…» — впевнено відповів я. Через два місяці керівник району підтримав ідею проведення в Слідах міжнародного симпозіуму художників, який із моєї подачі назвали «Мальована хата». Тоді приїхали до нас митці з Вінниці, Києва, Польщі і Молдови. А на закриття цього заходу я запросив директора обласного центру народної творчості Тетяну Омелянівну Цвінун, і з того часу працюємо під її егідою, отримуючи державну підтримку задля реалізації свого мистецького проєкту. За 12 років майстри-художники розписали близько 300 хатніх стін-полотен. Наші роботи прикрашають села Воєводчинці, Серебринець, Сказинці, Долиняни, Наддністрянське, Буша, Оксанівка, Довжок, Гонтівка Могилів-Подільського району, Носиківка Жмеринського, а цього року працювали в Хмільницькому районі».

За словами Миколи Крижанівського, «Мальована хата» — це культурологічно-мистецький проєкт, спрямований на повернення людського зору до своєї генетичної пам’яті. Тому що українці наділені особливим даром — жити в красі. Це нас тримає в цьому світі, бо ми духовно багатий народ.

Навколо Миколи Крижанівського об’єдналися досвідчені художники, наприклад, Микола Ворончук (на фото), а цього року до «Мальованої хати» влилася творча молодь. Це означає, що проєкт житиме і розвиватиметься! І хоч відійшли у минуле білі хати під стріхою, але з’явився простір для творчості на фасадах дитячих садочків, шкіл, закладів культури, адміністративних будівель, на автобусних зупинках, де цвітуть чорнобривці і коні мчать крізь століття, і козак Мамай на кобзі грає, і оживає наша історія в символах давніх і нових. А ще в тих малюнках оживає дерево Поділля, вазон, берегиня, орнаменти, що квітчастим килимом опускаються на ворота і сучасні паркани.

Під час сьогоднішньої жахливої війни це внесок митців у підняття морального духу наших людей.