|
Версія для друку На головну Хай живе суд присяжних Григорій РУДЬ.
Верховна
Рада 5 грудня схвалила у першому читанні законопроєкт про суд присяжних №3843.
Також прийнято законопроєкт №3844, що його супроводжує, про внесення змін до
закону про судоустрій. Пройде чи не
пройде — ось у чому питання. Уперше —
півтора десятиліття тому! — такий же законопроєкт подали до парламенту тодішні
народні депутати нині покійний Геннадій Москаль і Сергій Власенко. Та не
судилося! А раз не судилося, значить, це комусь було вигідно. Проголосований
на початку грудня законопроєкт №3843 був поданий до Верховної Ради чотири роки
тому — 14 липня 2020 року. Проте люди «з депутатськими нашивками» ні
обговорювати, ні ухвалювати його не квапились: присяжних нам ще не вистачало!
Хоча решта народу полегшено зітхнула: «Нарешті!» Чому ж така
байдужість і такий спротив до вкрай важливого закону? Просту і
зрозумілу відповідь на те, чому дорогу майбутнім присяжним до храму Феміди
перекрили дорогі іномарки, виданню ЮРЛІГА дав тоді ж, у 2020 році, адвокат
колишній член Вищої ради правосуддя Ігор Фомін: «Не існує у демократичному
суспільстві іншої інституції для захисту прав людини, окрім суду. Не працює суд
— ми отримуємо революції. Народ, не маючи можливості поновити порушені права,
поновлює їх зі зброєю на вулиці. Декілька поколінь українців жили у Радянському
Союзі — державі, де права людини були виключно теорією. Певний проміжок часу
суду взагалі не існувало, він був знищений, а працювали так звані трійки.
Вранці людину привозили, били, змушували підписати зізнання, а вже ввечері
розстрілювали у підвалі. Мільйони заплатили кров’ю у страшній системі суспільного
життя. Залишки цієї хвороби досі існують: і у нас, і поряд з нашими кордонами».
Противники
запровадження суду присяжних в Україні знай своє торочать: присяжних можна
підкуповувати та залякувати; присяжні прийматимуть свої рішення під впливом
емоцій; присяжні будуть виносити справжнім злочинцям виправдувальні вироки... У
прихильників суду присяжних свої аргументи, серед яких такі: присяжні,
насамперед, керуються совістю; підкупити та залякати 12, дев’ять чи шість
присяжних набагато важче, ніж одного суддю; професійний рівень багатьох суддів
в Україні низький... Основними
чинниками, які позначаються на недовірі до судової системи, є поширеність
корупції серед суддів, їхня безкарність, кругова порука в системі правосуддя
(45%), недостатня доброчесність суддів (42%) і їхня залежність від політиків та
олігархів (41%). Недовіру до
судів і суддів, до храму Феміди посіяли заздрісники і недоброзичливці? Чи,
може, закордонні вороги вітчизняної судової системи?.. Цікаво було
б почути коментарі від самих «героїв нашого часу» — затриманих у різні роки
суддів-хабарників. Від
популярного колись львівського «колядника» Ігоря Зварича (затриманий за хабар у
сумі 100 тисяч доларів). Від
колишнього судді Дніпровського суду Києва Миколи Чауса (хабар у розмірі 150
тисяч доларів). Від суддів
Кіровського суду Дніпра Наталії Овчаренко й Олега Ходасевича (вимагали 30 тисяч
доларів за ухвалення «потрібного рішення» у карній справі). Від голови
Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка (вимагав від
місцевого бізнесмена неправомірну вигоду в сумі 26,6 тисячі доларів за
«розв’язання» земельної суперечки у господарській справі). Зрештою, від
рекордсмена на ниві судочинства колишнього голови Верховного Суду України (!)
Всеволода Князєва (за даними слідства, цей «рекордсмен» через
посередника-адвоката отримав 2,7 млн доларів в обмін на рішення на користь
власника фінансової групи «Фінанси та кредит»). Чи потрібен
таким колишнім та й чинним служителям Феміди суд присяжних?.. Чи не
вставлятимуть вони і на цей раз палиці в колеса парламентської колісниці?
Прогнозувати не беруся. Кількома
словами про те, що і як воно буде (якщо, повторююсь, буде). Згідно з
пояснювальною запискою до законопроєкту 3843, суд присяжних складається з двох
основних частин: лава
присяжних — група з восьми громадян, які ухвалюють рішення про винуватість або
невинуватість обвинуваченого; професійний
суддя — виносить вирок на основі вердикту присяжних і призначає покарання. Присяжні
вирішують ключове питання: чи винен обвинувачений у скоєнні злочину. Їхній
вердикт є остаточним, і суддя не може його змінити. Якщо рішення
виправдувальне, то його можна оскаржити тільки в разі порушення процедури формування
складу присяжних. Згідно із
законопроєктом 3843, присяжних обиратимуть випадковим чином серед громадян, що
проживають у відповідному окрузі й дали згоду бути присяжними. Депутатам —
совісті й відваги, присяжним — дорогу! Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Атака на держреєстри ЧитатиВНАСЛІДОК
наймасштабнішої цифрової атаки припинено роботу реєстрів Мін’юсту. У відомстві
заявили, що насамперед відновлюватимуть Держреєстр актів цивільного стану
громадян, Єдиний держреєстр юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців,
Держреєстр прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Одним із найбільш
постраждалих є Держреєстр актів цивільного стану. Інформацію не лише вкрадено,
а й знищено.
Медицина (не)безкоштовна ЧитатиВІДПОВІДНО
до рішення уряду, 1 січня наступного року запроваджується перелік медпослуг,
які державні та комунальні заклади надаватимуть платно. За інформацією МОЗ,
ідеться про те, що не входить до Програми медичних гарантій. Так, платними
вважатимуть звернення без направлення лікаря (крім випадків, коли воно не
вимагається); медпослуги за договорами з юридичними особами; обслуговування у
військових лікарнях пацієнтів, які не належать до визначеного контингенту; можливість
самостійно обрати лікаря при отриманні планової спеціалізованої допомоги в
стаціонарі; перебування в палаті з підвищеним рівнем комфорту. Оплата має
здійснюватись виключно безготівково на офіційний рахунок лікарні.
Промисловість добивають ЧитатиЗГІДНО
з рішенням Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та
компослуг (НКРЕКП), тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії із 1 січня
2025 року підвищується на 29,8% — із 528,57 грн/МВт-год до 686,23 грн/МВт-год.
Представники енергоємної промисловості виступили категорично проти. Керівництво
Марганецького ГЗК заявило, що підприємство планувало відновити роботу на
початку року, але тепер не вдасться. У Національній асоціації видобувної
промисловості пояснили: тариф на електрику — це 30-35% собівартості продукції
галузі. Через зростання вартості енергоресурсу зупиняються великі заводи.
ФОПи закриваються ЧитатиВІД
початку року припинили діяльність 254 288 фізосіб-підприємців. Найбільше їх
закрилося в березні — 28 690, однак сплески спостерігалися також наприкінці
звітних періодів. При цьому після підвищення податків припинили діяльність 22,5
тис. ФОПів. У перші дні грудня число закриттів сягало понад 1000 щодня, а 29
листопада, у день підписання Президентом закону, — 2332 (для порівняння,
звичайний денний обсяг — 700 підприємців).
Податкове законодавство негодяще ЧитатиЗА
дослідженням організації «Європейська Бізнес Асоціація», 36% українських
компаній переконані, що податковий режим перешкоджає їхньому розвитку та
залученню інвестицій. Водночас 59% оцінили його як задовільний, 5 — як
сприятливий. Із 39 до 43% зросла частка тих, хто називає податкове
законодавство негодящим через постійні зміни, розбіжності, неоднозначні
положення та складність. 44% опитаних вважають процедуру адміністрування
податків і підготовки податкової звітності обтяжливою (41% — задовільною, 15% —
легкою).
Не бідуватимуть ЧитатиПАРЛАМЕНТ
затвердив свій кошторис на наступний рік. Норми витрат на одного депутата
становлять 2,28 млн грн на рік: кошти на відрядження, оплата помічникам, компенсація
оренди житла, відшкодування витрат на зустрічі з виборцями тощо. Загалом у
держбюджеті-2025 на функціонування парламенту заплановано фінансування в обсязі
3,139 млрд грн. Посадові оклади депутатів порівняно з поточним роком не
зміняться, водночас збільшено фонд для оплати праці помічників. Парламентському
телеканалу «Рада» виділено фінансування у сумі 58 799 500 грн. При цьому
Рахункова палата виявила низку порушень у його роботі.
Дипломатична ротація ЧитатиПРЕЗИДЕНТ
звільнив низку дипломатів. Ідеться про заміну близько 30 послів — третина від
усіх українських дипломатів найвищого рівня. Зокрема, у рамках планової ротації
звільнено постпреда України при ООН С. Кислицю, який обіймав посаду з 2020
року. На його місце можуть призначити відомого дипломата А. Мельника. Він
запам’ятався тим, що, обіймаючи посаду посла в Німеччині, у травні 2022 року
назвав канцлера О. Шольца «ліверною ковбасою» за його відмову відвідати Київ.
Послом у Туреччині стане заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
Н. Джелял.
Страхування здорожчає ЧитатиЗ 1
СІЧНЯ наступного року зміняться правила обов’язкового автострахування — розміри
виплат мають збільшитися до європейського рівня. У Моторно-транспортному
страховому бюро України припускають, що вартість «автоцивілки» може зрости на
50-70%. Загалом на ринку прогнозуються збільшення середньої вартості у 2-2,5
разу. Втім, залишаються 50-відсоткові пільги на «автоцивілку» — вони діятимуть
для учасників бойових дій, учасників Революції гідності, осіб з інвалідністю
І-ІІ груп. Водій може оформити такий страховий поліс лише для одного особистого
автомобіля, який не використовується з комерційною метою.
Найактивніші учасники — малі аграрії ЧитатиЯК
інформує Мінагрополітики, 68% переможців онлайн-аукціонів із суборенди
державних сільгоспземель — це невеликі фермерські господарства та
агропідприємства зі штатом до 60 працівників. До кінця планується провести ще
47 онлайн-аукціонів у 13 областях. Загальна площа вгідь, виставлених на торги,
становить майже 4,36 тис. га.
І це лише підтверджені дані... ЧитатиЗА
період із 24 лютого 2022 року до 30 листопада 2024-го Управління Верховного
комісара ООН із прав людини зафіксувало понад 12 340 загиблих і 27 836
поранених цивільних в Україні. Найбільше втрат серед мирного населення
спричинила російська зброя далекої дії. Зокрема, в листопаді ворожі обстріли
призвели до близько 42% випадків загибелі і поранення людей — суттєво більше,
ніж за попередні місяці. З 1 січня по 30 листопада поточного року застосування
авіабомб забрало життя 341 мирного жителя, 1803 особи дістали поранення. Ці
показники втричі та в шість разів відповідно перевищують торішні цифри.
Кошти від партнерів ЧитатиМІЖНАРОДНИЙ
валютний фонд у межах Механізму розширеного фінансування EFF надав Україні 1,1
млрд дол. В уряді повідомили, що ці кошти підуть на фінансування критичних
видатків бюджету. Всього за цією програмою наша країна отримала 9,8 млрд дол.
Єврокомісія повідомила про перерахування траншу в розмірі майже 4,1 млрд євро
за програмою Ukraine Facility загальною вартістю 50 млрд євро. У її рамках уже спрямовано
16,1 млрд євро.
|