• Законотворення

Хай живе суд присяжних

Григорій РУДЬ.

Верховна Рада 5 грудня схвалила у першому читанні законопроєкт про суд присяжних №3843. Також прийнято законо­проєкт №3844, що його супроводжує, про внесення змін до закону про судо­устрій.

Пройде чи не пройде — ось у чому питання.

Уперше — півтора десятиліття тому! — такий же законопроєкт подали до парламенту тодішні народні депутати нині покійний Геннадій Москаль і Сергій Власенко. Та не судилося! А раз не судилося, значить, це комусь було вигідно.

Проголосований на початку грудня законопроєкт №3843 був поданий до Верховної Ради чотири роки тому — 14 липня 2020 року. Проте люди «з депутатськими нашивками» ні обговорювати, ні ухвалювати його не квапились: присяжних нам ще не вистачало! Хоча решта народу полегшено зітхнула: «Нарешті!»

Чому ж така байдужість і такий спротив до вкрай важливого закону?

Просту і зрозумілу відповідь на те, чому дорогу майбутнім присяжним до храму Феміди перекрили дорогі іномарки, виданню ЮРЛІГА дав тоді ж, у 2020 році, адвокат колишній член Вищої ради правосуддя Ігор Фомін: «Не існує у демократичному суспільстві іншої інституції для захисту прав людини, окрім суду. Не працює суд — ми отримуємо революції. Народ, не маючи можливості поновити порушені права, поновлює їх зі зброєю на вулиці. Декілька поколінь українців жили у Радянському Союзі — державі, де права людини були виключно теорією. Певний проміжок часу суду взагалі не існувало, він був знищений, а працювали так звані трійки. Вранці людину привозили, били, змушували підписати зізнання, а вже ввечері розстрілювали у підвалі. Мільйони заплатили кров’ю у страшній системі суспільного життя. Залишки цієї хвороби досі існують: і у нас, і поряд з нашими кордонами».

Противники запровадження суду присяжних в Україні знай своє торочать: присяжних можна підкуповувати та залякувати; присяжні прийматимуть свої рішення під впливом емоцій; присяжні будуть виносити справжнім злочинцям виправдувальні вироки...

У прихильників суду присяжних свої аргументи, серед яких такі: присяжні, насамперед, керуються совістю; підкупити та залякати 12, дев’ять чи шість присяжних набагато важче, ніж одного суддю; професійний рівень багатьох суддів в Україні низький...

Основними чинниками, які позначаються на недовірі до судової системи, є поширеність корупції серед суддів, їхня безкарність, кругова порука в системі правосуддя (45%), недостатня доброчесність суддів (42%) і їхня залежність від політиків та олігархів (41%).

Недовіру до судів і суддів, до храму Феміди посіяли заздрісники і недоброзичливці? Чи, може, закордонні вороги вітчизняної судової системи?..

Цікаво було б почути коментарі від самих «героїв нашого часу» — затриманих у різні роки суддів-хабарників.

Від популярного колись львівського «колядника» Ігоря Зварича (затриманий за хабар у сумі 100 тисяч доларів).

Від колишнього судді Дніпровського суду Києва Миколи Чауса (хабар у розмірі 150 тисяч доларів).

Від суддів Кіровського суду Дніпра Наталії Овчаренко й Олега Ходасевича (вимагали 30 тисяч доларів за ухвалення «потрібного рішення» у карній справі).

Від голови Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка (вимагав від місцевого бізнесмена неправомірну вигоду в сумі 26,6 тисячі доларів за «розв’язання» земельної суперечки у господарській справі).

Зрештою, від рекордсмена на ниві судочинства колишнього голови Верховного Суду України (!) Всеволода Князєва (за даними слідства, цей «рекордсмен» через посередника-адвоката отримав 2,7 млн доларів в обмін на рішення на користь власника фінансової групи «Фінанси та кредит»).

Чи потрібен таким колишнім та й чинним служителям Феміди суд присяжних?.. Чи не вставлятимуть вони і на цей раз палиці в колеса парламентської колісниці? Прогнозувати не беруся.

Кількома словами про те, що і як воно буде (якщо, повторююсь, буде).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту 3843, суд присяжних складається з двох основних частин:

лава присяжних — група з восьми громадян, які ухвалюють рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого;

професійний суддя — виносить вирок на основі вердикту присяжних і призначає покарання.

Присяжні вирішують ключове питання: чи винен обвинувачений у скоєнні злочину. Їхній вердикт є остаточним, і суддя не може його змінити. Якщо рішення виправдувальне, то його можна оскаржити тільки в разі порушення процедури формування складу присяжних.

Згідно із законопроєктом 3843, присяжних обиратимуть випадковим чином серед громадян, що проживають у відповідному окрузі й дали згоду бути присяжними.

Депутатам — совісті й відваги, присяжним — дорогу!