I ялинкам личать вишиванки Інна ОМЕЛЯНЧУК. Рівненська область. Фото автора. САМЕ про це подумалося, коли вперше побачила таку: її «одягнула» у вишиті традиційними українськими орнаментами іграшки народна майстриня та письменниця з Рівного Олена Медведєва. Ця сонцесяйна жінка щедро ділиться своїм умінням. Насамперед із тими, для кого створювати унікальні прикраси — і свято душі, й потужна мистецька терапія: з жінками, чиї домівки зруйнувала або ж накрила ненависним «рускім міром» війна. Вони зробили вибір на користь гостинного Рівного — міста, яке й за цих темних часів тримається рівно! Не злічити, скільки майстер-класів уже провела пані Олена в авторському проєкті «Вишивка українською». Зокрема, в Рівному, Костополі, Острозі, Дубні, Тучині… «Святкові прикраси, створені власноруч, наділені особливою магією та енергетикою. Бо в них — віковічна сила нашого народу й генетично закодоване бажання робити добро. А добро у дні новорічних свят має надпотужну силу. Вишивка ж множить його на домашнє тепло та затишок», — каже майстриня. Олена Медведєва переконана: саме зараз ми проживаємо позитивні емоції (які важливі вони нині!), ділимося цікавими історіями та вміннями: «Хрестик за хрестиком кладемо на полотно, фіксуючи свою любов до рідної землі. Й навчаємося одна в одної цьому неймовірному ремеслу, яке в усі часи супроводжувало українців — і в горі, й у радості. Наша вишивка завжди гарна, унікальна, модна та доречна! Дякуємо захисникам за ці затишні вечори, які можемо проживати на рідній землі». Перші вишиті іграшки їй допоміг створити син, який нині в лавах ЗСУ: виготовив рамки з дерева у формі ромбів та трикутників. А вже до них Олена припасувала вишиті подушечки — виключно червоними і чорними нитками. Так, як у старовинних народних вишивках, що їх зібрала етнографиня Олена Пчілка: саме за цими зразками ретельно відпрацьовувала свій задум. Її головним ресурсом було… терпіння. Бо, каже, лице вишивки робимо для людей, а зворотний бік — для Бога… Майстриня зберігає іграшки у великому плетеному кошику, неначе з казки… Пані Олену можна впевнено назвати майстринею святкового настрою: вона вміє піднятися вище власних турбот та клопотів, щоб подарувати радість іншим. Тим, хто потребує позитиву, наче ковтка свіжого повітря, саме сьогодні. Тут і зараз. Бо війна закінчиться, а, приміром, дитинство вже не повернеться. Тому в наших дівчаток та хлопчиків мають бути і дитинство, й Україна. Добрі ельфи, вишиті ялинки та книжки, анімація і феєрія свята з національним колоритом — усе це з її легкої руки нині крокує Рівненщиною. Нещодавно зробила діткам іще один подарунок — видала книжку «Піксельний Миколай» з ілюстраціями Ганни Шабалової. «У давніх слов’янських віруваннях Берегинями називали хранительок річок та озер, а в сучасному світі, у вирі війни, горя та болю, у реаліях не казкових назвала б так людей мистецтва, чия творчість зцілює. В Україні Миколай нині піксельний, це його стрій, його справжній вигляд. І тому що Миколая українці вшановують в один день із ЗСУ, й тому що наші реальні «Миколаї» — у пікселях», — розмірковує одна із шанувальниць творчості Олени Медведєвої. А й справді, українським ялинкам личать вишиванки, чи не так? |