• Неоголошена війна

Всі в очікуванні

Михайло ВЕДМІДЬ.

СИТУАЦІЯ на фронті й у тилу залишається вкрай напруженою. Російські загарбники щодня і щоночі атакують Україну з різних видів озброєнь. Вони не припиняють штурмувати позицій Сил оборони на різних напрямках.

Від ворожих вогневих нападів страждають і гинуть не тільки наші захисники, а й цивільне населення. Лише минулого тижня росіяни вдарили по багатоповерхівці в Сумах, де 10 людей загинуло, ще понад 10 були поранені. Першого лютого окупанти вгатили по житловому будинку в Полтаві, внаслідок чого було зруйновано цілий під’їзд. Кількість загиблих — 14 чоловік. Цього ж дня росіяни вдарили дроном по Холодногірському району в Харкові. Одна людина загинула, ще четверо дістали травми. Вже на початку цього тижня — удар балістичною ракетою по центру міста Ізюм, що на Харківщині, відтак п’ятеро загиблих…

Основний тягар із відбиття атак окупантів і знищенню їхнього особового складу припадає на Сили оборони України.

Важливою складовою є також робота зі скорочення матеріально-технічного забезпечення ворога. Так, у ніч проти 29 січня наші безпілотники атакували завод «Лукойл-Нижньгороднафтооргсинтез» поблизу Кстова, що в Нижньогородській області РФ. У результаті повітряної атаки там почалася пожежа. Зранку міноборони РФ заявило, що нібито над територією Росії збили 104 українські БпЛА. Зокрема, 47 дронів буцімто знищили над Курською областю, 27 — над Брянською, 11 — над Смоленською, сім — над Тверською, чотири — над Бєлгородською, по три — над Нижньогородською та Калузькою і по одному — над Ростовською та Ленінградською областями.

Наступної ночі, у четвер, 30 січня, у Брянській області РФ дрони атакували розподільну станцію Новозибков нафто­проводу «Дружба», після чого там запалахкотіло. Того ж дня стало відомо, що цю станцію атакував український безпілотник, оснащений 250-кілограмовою авіабомбою. А от у Ростовській області РФ Новошахтинський НПЗ призупинив роботу після атак БпЛА, які пошкодили обладнання підприємства.

Група безпілотників здійснила атаку у ніч проти 31 січня на нафтопереробний завод у Волгоградській області. Українські військові підтвердили, що уразили ТОВ «Лукойл-Волгограднафтопереробка». Удару завдали підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ та Головного управління розвідки Міноборони у взаємодії з іншими частинами Сил оборони.

Після «перерви» на вихідні підрозділи Сил спецоперацій ЗСУ та Служби безпеки України у ніч проти 3 лютого атакували Волгоградський НПЗ «Лукойл-Волгограднафтопереробка» та Астраханський газопереробний завод. Генштаб ЗСУ зазначив, що обидва ці стратегічні об’єкти є виробниками великої кількості пального для російської окупаційної армії.

У вівторок, 4 лютого, південнокорейське агентство Yonhap поінформувало, що війська Північної Кореї відступили з Курської області РФ через значні втрати. Вони не беруть участі у бойових діях із середини січня. Ці дані підтвердила військова розвідка Південної Кореї. Трохи раніше про це повідомляла газета «Нью-Йорк Таймс», посилаючись на українських і американських чиновників.

Точилася боротьба і на політико-дипломатичному фронті. Увага концентрувалася переважно навколо заяв і дій президента США Дональда Трампа і високопоставлених членів його команди. Закономірно, адже від діяльності цих осіб багато в чому залежить подальший розвиток чи й доля мільйонів, якщо не сказати — мільярдів, людей по всьому світу.

Найбільшого резонансу минулого тижня набула заява Трампа 31 січня. Він сказав, що його адміністрація вже провела «дуже серйозні» дискусії з Росією щодо війни проти України. Глава Білого дому припустив, що він і президент РФ Володимир Путін незабаром можуть вжити «значних» заходів задля припинення війни.

Трамп не став уточнювати, хто саме з його адміністрації контактував із росіянами, але наголосив, що обидві сторони «вже спілкувалися». Проте на запитання, чи спілкувався він безпосередньо з Путіним, відповів стримано (чи кокетливо?), що «не хоче» відповідати.

Затим увечері 2 лютого президент США, не деталізуючи, заявив журналістам, що розмови з Україною та з Росією проходять «досить добре», а його адміністрація готує «зустрічі та переговори» з Україною, Росією та «різними сторонами».

Того ж дня, кількома годинами раніше, спецпредставник Трампа із питань України та Росії Кіт Келлог попередив, що обидві сторони повинні будуть піти на поступки, якщо вони сподіваються домовитися про врегулювання війни. Він поінформував, що Володимир Зеленський «вже дав зрозуміти, що пом’якшить свою позицію щодо територій». І додав: «І Путіну також доведеться пом’якшити свої позиції».

А днем раніше Кіт Келлог в інтерв’ю «Рейтер» заявив, що адміністрація хоче, аби в Україні цього року відбулися вибори і президента, і парламенту, особливо якщо вдасться досягти перемир’я з Росією. «Більшість демократичних країн проводять вибори і у воєнний час. Я думаю, що важливо, щоб вони проводились. Вважаю, що це корисно для демократії», — цитує Келлога агентство.

Зрозуміло, що в Офісі президента України (ОПУ) від такої позиції-пропозиції навряд чи були в захопленні. Принаймні радник Зеленського з комунікацій Дмитро Литвин у коментарі для агентства «Рейтер» заявив: «Якщо його (Келлога. — Ред.) план — це тільки припинення вогню і вибори, то це провальний план. Путіна не залякати тільки цими двома речами».

Ще одна заява Трампа, вже на початку поточного тижня, привернула суспільну увагу. Він повідомив, що збирається укласти з владою України угоду, за якою Київ отримуватиме від США допомогу в обмін на рідкоземельні метали.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував таку пропозицію американського президента, назвавши її «егоїстичною і егоцентричною». За його словами, Київ має використовувати ці ресурси для відновлення країни після закінчення бойових дій.

Отак лідер Німеччини зробив спробу захистити Україну та її інтереси. Мабуть, він не знав, що ідея пов’язати подальшу військову допомогу нашій країні з правом доступу до її цінної сировини зародилася не в голові американського президента. Вона визріла в надрах ОПУ і стала одним із пунктів «Плану перемоги» Зеленського. Мовляв, Трамп, як бізнесмен, неодмінно зверне увагу на таку щедру пропозицію Києва і допоможе у війні проти загарбників.

Ось той і звернув. І начебто допомагає. Хоча, як уже згадувалося, жодної конкретики. Всі в очікуванні.