Архів
П’ятниця,
11 серпня 2017 року

№ 62 (19507)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта
  • За рубежем
Сумні роковини

ГРУЗІЯ. Минуло дев’ять років від дня російського вторгнення до країни.

Докладніше...
На порозі громадянської війни

ВЕНЕСУЕЛА. Контрольований опозицією парламент оголосив конституційну асамблею нелегітимною.

Докладніше...
Гонорова автономія

КИТАЙ. Тайвань готовий захищатися від Китаю у разі необхідності.

Докладніше...
Ракетний удар

СИРІЯ. Армія Башара Асада завдала ракетного удару по передмістю Дамаска.

Докладніше...
Наша людина у космосі

КАНАДА. Одним із двох нових астронавтів країни став українець за походженням.

Докладніше...
Перезавантаження економіки

САУДІВСЬКА АРАВІЯ відмовляється від нафти як опори економіки.

Докладніше...
Лісові пожежі

МАКЕДОНІЯ. Уряд увів режим надзвичайного стану через масштабні лісові пожежі.

Докладніше...
Версія для друку          На головну
  • Слід на Землі

Козак Семидуб

Євген Цимбалюк.

Рівненська область.

Фото автора.

Оксен Семидуб у свої 90 років верхи на коні під палючим сонцем проїхав у сідлі 100-кілометрову відстань із Рівного до славних «Козацьких могил». Після цього не сів відпочивати, а одразу поринув у справи.

ЙОГО пращури були вихідцями із села Семидуби, що на Рівненщині. Зараз Оксен Семидуб, голова Ради старійшин українського козацтва, мешкає в Харкові. Але значну частину життя проводить у мандрівках-подорожах, під час яких бере участь у розбудові козацьких формувань та у різних патріотичних заходах.

За спеціальністю пан Оксен — військовий геолог. Закінчив Харківський університет, багато років очолював геологічну розвідку як підрозділ військового відомства. Дослужився до звання полковника. Обходив у пошуках корисних копалин тисячі кілометрів, знаходив поклади і газу, і нафти, і золота, і нікелю.

«В Карпатах ми натрапили на досить цікаву місцину, — згадує чоловік. — На привалах вечорами не давали спокою комарі. Водночас зовсім поруч, за десяток метрів, були місця, де жодного не зустрінеш. Почали аналізувати таку аномалію і дійшли висновку, що на комах має вплив підземне випромінювання. Справді, в цих місцинах були поклади рідкісних металів — нікелеві руди. Було це 1971 року на Волинській низовині. Доповіли про знахідку тодішньому Першому секретареві ЦК компартії України Петрові Шелесту. Особисто. І отримали від нього досить неочікувану відповідь, мовляв, із висновками про нікель не варто поспішати, на це ще прийде час… Лише коли 1973 року побував у Красноярську, зрозумів таку позицію Петра Юхимовича, з яким, до речі, був добре знайомий. Там побачив декілька вагонів із класною деревиною. З’ясувалося, що вона прибула з Українського Полісся. У одного з керманичів Красноярського краю запитав, навіщо сюди везти ліс, якщо свого повно. У відповідь почув: в Україні його легше добувати, а наш хай ще підросте, завтра згодиться. Вочевидь, Шелест прагнув, щоб копалини з українських надр не вивозилися на край світу, а служили українцям... За що, зокрема, й поплатився. А ще за книжку «Україно наша Радянська», розкритиковану за «недостатній інтернаціоналізм», за любов до рідного краю...

Власну національну позицію патріотові довелося виявити 1989-го, коли Україною прокотилася хвиля страйків. Виходили люди і в Харкові — із соціальними і політичними лозунгами. «А ми, група із шести чоловіків-сміливців, вирішили доповнити цю подію ще й українським змістом, — згадує пан Оксен. — Вдягнулися у вишиті сорочки, взяли в руки синьо-жовті прапори і пройшлися маршем по площі... Потім довелося ховатися від міліції. А вже за незалежної України створили козацький осередок, затим Січ Війська Запорозького. Скільки заходів провели — не перелічити. Але все одно мало. Бо виховання патріотизму — процес безперервний».

Планів у 90-літнього чоловіка багато. Зокрема, хоче написати книжку про унікальні природні місця в Україні, які сам відкрив. Наприклад, про 250-річний дуб, що росте поблизу Одеси. В чому ж його унікальність? Якщо подивитися — ніби нічого незвичного. Якщо сфотографувати, то по центру знімка завжди буде світла пляма. У цьому на власному досвіді переконалися і Оксен Семидуб, і десятки його друзів, яких туди приводив. Звідкіля береться цей дефект, іще треба дослідити. Колишній геолог вважає, що, найімовірніше, — це вплив копалин, які є в тому місці. А в лісі неподалік Харкова він натрапив на два дуби, які виходять із землі порізно за десять метрів один від одного, а самими верхівками на висоті двадцять метрів зрослися настільки, що утворили суцільну могутню крону. «Я вже про це й легенду написав — про одну підкошену козацьку душу, яка впала на плече іншій, і та її навік підтримала. Хочу занести її у майбутню книжку», — ділиться планами козак.

Є у пана Оксена і шабля, старша за нього вп’ятеро, і пістоль, і булава. «Та вже не такий я міцний, як колись. Ноги йдуть, руки роблять, а от голова інколи забуває, що вона на плечах, — усміхається. — Дуже підкосило мене горе — торік втратив кохану дружину, з якою були в парі 57 літ...»

Оксен Семидуб бажає всім жити в парі з Україною, берегти її, примножувати. Бо лише тоді вона житиме многії віки.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Абонентів під контроль держави?
Читати
Міненерговугілля стереже ціни
Читати
Чекав на заяву — чекай і на друк
Читати
До зірок
Читати
На парад — із братом по нещастю
Читати
Рекорд на «кукурузнику»
Читати
Купайтеся відповідально
Читати
Спочатку зникли, згодом знайшлися
Читати






Реклама:
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове