Версія для друку До списку статтей Справа за доїльними пунктами Ростислав ТРОЯН. Хмельницька область. У СЕЛІ
В’язовець, що в Білогірському районі, не дають згинути коровам-годувальницям.
Тут їх випасається понад три сотні, а у сусідньому Ставку — ще 50. Торік
власник трьох корів Олексій Бець з допомогою обласного бюджету придбав
міні-доїлку, і дружина Людмила не натішиться такій підмозі. Загалом нині на
території сільради таких апаратів налічується вже понад три десятки. Олексій
Миколайович як розсудливий і працьовитий хазяїн пропонує, щоб молоко, одержане
технічним способом, не знеособлювати, збираючи підводою, а звозити за графіком
автомобілем із охолоджувачем. Тоді за час «бактерицидної фази», яка діє дві
години після доїння, не розвиватимуться бактерії і таке молоко гарантовано
можна буде віднести до вищого або першого ґатунку. Звичайно,
цього можна досягти, тільки об’єднавшись у кооператив. Та й пункт надалі варто
розмістити відповідно до сформованої череди, щоб діяв не сезонно, а впродовж
року. Нині в
сільському секторі району налічується понад шість тисяч корів, а виробництво
молока становить майже 60 відсотків усього обсягу. Плідно працює молочний
кооператив «Перспектива плюс» села Сивки, очолюваний Анатолієм Лободою. Щоденно
тут заготовляють у п’яти селах по дві тонни доброякісного молока. Понад 60
особистих сільських господарств у районі утримують п’ять і більше корів.
Активно створюються сімейні ферми. Дієву допомогу в цьому надають фахівці з
сусідньої Рівненщини. Тож із таким підходом матимемо і користь, і зиск. Версія для друку До списку статтей | |