|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Осіннє золото нашого саду НЕВИСОКІ дерева з сизими вузькими листочками, що ледь прикривають обліплені помаранчевими плодами гілочки, — це і є обліпиха. Відома ця культура насамперед завдяки цілющій олії, що добувається з її плодів. Росте в дикому вигляді на вологих ґрунтах уздовж водойм, але активно культивується і в садових умовах. Обліпиха — справжнє золото садів: її внесок у народну медицину і косметологію важко переоцінити. Обліпиху потрібно садити на добре освітленому місці, в затінку вона погано росте і плодоносить. Ґрунт має бути легким, родючим і зволоженим, без застою води. Якщо ґрунт кислий, його необхідно «погасити» гашеним вапном із розрахунку 0,5 кг на 1 м2. Вапно потрібно рівномірно розкидати, а потім перекопати ґрунт. Таку роботу ліпше проводити у жовтні. Коли будете вибирати місце для посадки обліпихи, враховуйте те, що її коріння поширюється на кілька метрів. Так що прилеглу площу перекопувати не можна, адже коріння розташовується близько до поверхні, і його легко пошкодити. Але можна спушувати верхній шар ґрунту, видаляючи бур’яни. Аби захистити рослини від хвороб, не потрібно садити їх там, де росли малина і суниця садова. Раз на рік, навесні після розпушування ґрунту, варто вносити добрива — одне відро перегною, 30 г подвійного суперфосфату, по 15 г сечовини і хлористого калію. Обліпиха — дводомна рослина: на одних деревах розвиваються лише чоловічі квіти, на інших тільки жіночі. Отже, щоб отримати плоди, потрібно посадити на чотири-шість жіночих рослин одну чоловічу. Садити краще навесні. Якщо ви придбали саджанці зараз, збережіть їх до весни у траншеї, дно якої присипане шаром піску, а зверху земля. Догляд за обліпихою традиційний — полив (особливо в перший рік), підживлення, просапування пристовбурного круга, обрізка. Остання активізує ріст крони. 100 г плодів обліпихи забезпечує організм вітаміном С на чотири дні наперед, а вітаміном А — на два. У свіжому вигляді, а також у вигляді пюре, соків обліпиха вважається чудовим вітамінізуючим засобом. Щоб прибрати терпкість плодів, їх слід приморозити. Тому й збирають ягоди після перших осінніх приморозків. З цього цілющого дару осені готують варення різними способами, також сирі ягоди (не перетерті) засипають цукром чи заливають медом. Такий продукт помічний при застудах. Та найціннішими є свіжі ягоди. Виявляється, що технологія зберігання врожаю осіннього «бурштину» дуже проста. Потрібно промиті цілі ягоди засипати в скляні банки, залити перекип’яченою охолодженою водою, закрити поліетиленовими кришками і поставити в погріб. Такі ягоди зберігаються практично до нового врожаю. Якщо ви хочете засушити плоди на зиму, збирайте їх до морозів. Далі промийте і просушіть. Викладіть на деко і підв’яльте в тіні. Головне не сушити на сонці. Досушувати потрібно в духовці за температури 40-45°С. Найнадійніший спосіб зберігання — заморожування в морозильній камері. Версія для друку До списку статтей | У жовтні достигають лимоноподібні плоди айви. Мабуть, через їх терпкість культура не дістала великого розповсюдження в наших садках. А дарма. Покладеш одну-дві айвички в компот чи будь-яке варення — аромат неймовірний, не кажучи вже про надзвичайну корисність і цілющість. До того ж цінна властивість породи — щорічна щедра врожайність. Розживіться саджанцем, а ми повідаємо особливості агротехніки. Перебираючи картоплю, перед тим як опустити її в погріб, можливо, дехто звернув увагу на дещо видовжені бульби з витягнутим з одного боку кінцем. Начебто просто виродлива форма. Однак це захворювання — готика, або веретеноподібність бульб. Наслідок — суттєвий недобір урожаю. Що з цим робити? Спробуємо дати відповідь. Чи знаєте ви, який запах найупізнаваніший у світі? Смаженої цибулі. Вельми прозаїчно, скажете, а ще як хтось полюбляє похрумтіти сирою цибулькою, хтось і пхекне: ну й тхне. Воно то треба поважати людей і освіжати дихання, але ж цей овоч практично незамінний. Чим цінний і як найдоцільніше використовувати його у стравах — в одному з матеріалів.
|