Кожне сільце має
своє слівце
Василь ВЕРБИЦЬКИЙ.
с. Вороньків
Бориспільського району
Київської області.
Хоч і вовна,
аби кишка повна.
Краще пташці
на сухій гілці, ніж сидіти у золотій скриньці.
Жениться —
як з гори котиться, а жить — як набіжить.
Карта хоч не
кобила — до світу повезе.
Зажурилася
Килина, що не кошена долина.
Денис
хитрий, як лис.
Був не
дурний — горілка одурила.
Рада б душа
в рай, так гріхи не пускають.
Коси, коса,
поки роса, роса додолу — йди додому.
Сякий-такий
дід Куліш, та все ж бабі веселіш.
Зими і вовк
не з’їсть.
— Чи
нема в тебе часом якоїсь трави чи настою? Бо щось погано почав бачити, чути,
зуби посипались, ноги болять...
— А
це вам, діду, молодильні яблука треба їсти!.
—
Іване, порятуй! Сьогодні ж поверну борг!
Про нас 
Реклама 
Поточний номер 
Передплата 
