|
Версія для друку На головну Припинення вогню Підготувала
Руслана ЗІНЧЕНКО. Інформація
про те, що 22 липня під час засідання Тристоронньої контактної групи (ОБСЄ,
Україна і Росія) була досягнута домовленість про запровадження режиму
припинення вогню на Донбасі, викликала бурхливу і неоднозначну реакцію у
суспільстві. Чому саме це чергове перемир’я мало такий резонанс? Ось деякі
думки з цього приводу. Євген Дикий,
директор Національного антарктичного наукового центру, учасник АТО. Довго не міг
позбутись запитання: від чого ж такого масштабного нас відволікають, що знадобилося
Луцьке терор-шоу? А виявляється все просто: поки всі обговорювали «терориста»,
хтось із кимось у межах якоїсь там «контактної групи» домовився про те, що нашу
армію тепер дозволено просто розстрілювати. У наших захисників на сході тепер
менше прав, аніж було у нас під час розстрілу на Інститутській. Такого ще не
було за всі шість років війни. Ключове, цинічне і потворне: Україна офіційно
забороняє постріли У ВІДПОВІДЬ без прямого наказу вищого керівництва з Києва на
КОЖНИЙ такий постріл та запроваджує ПОКАРАННЯ для тих бійців і офіцерів, хто цю
норму порушить. Так, формально такі ж зобов’язання бере на себе і «та сторона»,
тільки от жодного механізму притягнути за порушення ніким не визнані
терористичні угруповання не існує, вони не є суб’єктом права, тоді як наша
держава може бути покарана за «недотримання угоди». Михайло
Басараб, політолог. Давно
зрозуміло, що Кремль бажав перемоги Зеленського на виборах не для того, щоб
подарувати йому «мир». Йому було відведено роль президента, який мав би дискредитувати
ідею опору агресору. Саме таким був задум Москви. Тому зараз росіяни раптом
погодилися на «припинення вогню» лише з двох причин: 1) або
Зеленський погодився на чергові поступки Кремлю; 2) або
«припинення вогню» насправді призведе до погіршення ситуації на фронті і до
більших втрат з нашого боку. Так траплялося не раз. Це додатково дискредитує
Зеленського і створить ще більшу напруженість в Україні. За
сьогоднішніх обставин у Москви не було іншого мотиву з якогось дива
погоджуватися на припинення вогню. Юрій
Бутусов, журналіст, громадський діяч. Новий режим
припинення вогню на фронті з 27 липня — це чергове бездарне й антидержавне
рішення офісу Володимира Зеленського та Андрія Єрмака, яке завдасть великої
шкоди справі захисту країни. Немає ніякої необхідності посилювати і без того
жорсткі обмеження на застосування зброї, які існують на фронті. Вся
міжнародна суб’єктність України заснована на одному — на збройному опорі
агресії Росії. Віддаючи накази обмежити максимально бойові дії, Верховний головнокомандувач
вибиває з рук нашої держави єдиний політичний аргумент, завдяки якому Україна
користується авторитетом і впливом на міжнародній арені. Ще гірше те,
що Зеленський показує армії і суспільству, що наш шлях — відмова від опору і
мовчазне визнання окупації де-факто. «Придністровський сценарій» Кремля
продовжує працювати. Зеленський знову підбадьорив прихильників тиску на Україну
в РФ. А ось для українських патріотів це новий моральний удар. Згадалося,
як Зеленський обіцяв цілий рік виконувати мінські угоди, а потім пред’явити
«план Б». Та тільки немає нікого плану, є чергове порушення обіцянки, ще одне
безвихідне рішення. Рік минув, а безвідповідальна капітулянтська політика
Мінська триває. Спроба
завершити війну шляхом одностороннього згортання бойових дій вигідна тільки
Росії і Путіну. Україна ж демонструє всьому світу свою нездатність давати
відсіч і захищати навіть свої дипломатичні позиції. Ніяка дипломатія без
ефективної військової сили і нанесення ворогові втрат існувати не може.
Нездатність Зеленського проводити самостійну політику й аналізувати обстановку
проявилася повною мірою. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Обіцяють, що все буде на місці Читати17
ЛИПНЯ в парламенті було ухвалено проєкт постанови №3650 про ліквідацію 490
існуючих районів і створення замість них 136 нових. Опозиція була проти, самі
жителі районів, яких збираються укрупнювати, приголомшені і бояться змін —
насамперед того, що звична інфраструктура (школи, лікарні, держустанови тощо)
буде зруйнована, а по довідку чи на навчання доведеться їздити невідь-куди.
Однак голова партії «Слуга народу» О. Корнієнко запевнив, що кількість об’єктів
інфраструктури не скоротиться. Мовляв, ці питання вирішуватимуться окремо, а надання
послуг залишиться на рівні громад. Нині влада працює над тим, щоб Центр надання
адміністративних послуг був у кожній громаді, а також є проєкт мобільних ЦНАПів
— спецмашин, які їздитимуть селами і селищами. Поки що важко уявити, як воно
буде, — можливо, так, як пілотний проєкт із машинами «Укрпошти» на
Чернігівщині… Але такі наші бентежні реалії.
Смерть наздогнала не в бою Читати27
ЛИПНЯ у запорізькій лікарні помер боєць полку «Азов» Олег Черевко. Йому було 29
років, він служив у лавах зенітно-ракетного дивізіону у званні старшого
солдата. У фатальний для себе день, 21 липня, Олег у рідному Запоріжжі
заступився за дівчат на вулиці, за що дістав удар по голові від агресивного
молодика, котрий до них чіплявся. Бійця госпіталізували з переломом основи
черепа, він упав у кому, з якої, на жаль, не вийшов. Убивцею виявився тричі
судимий його одноліток, якого суд випустив під заставу розміром 40 тис. грн.
Ветерани АТО й активісти Нацкорпусу провели акцію протесту проти такого
рішення. Запорізький апеляційний суд ухвалив рішення змінити запобіжний захід
молодику, наразі йому обрано арешт до 18 вересня 2020 року. Нападнику
інкримінують ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що
спричинило смерть потерпілого).
За «цікавими цінами» ЧитатиЗАСТУПНИК
голови Фонду держмайна Т. Єлейко повідомив, що нині готується великий перелік
об’єктів, які повинні бути продані до кінця поточного року. Перші аукціони
відбудуться на початку осені, і на них планують роздержавити 78 спиртозаводів.
Стартові ціни сформують на рівні балансових вартостей, але з позицій ринку вони
будуть цікаві, щоб привабити інвесторів. Рівний доступ матимуть як українські,
так і зарубіжні. Також у рамках малої приватизації планують до кінця року
продати кілька комбінатів хлібопродуктів. Загалом, відзначив Т. Єлейко, під час
карантину було проведено понад 546 аукціонів: купували недобудови, які стоять
по 20 років, кінотеатри й клуби, будинки лісничих.
Входить — і виходить ЧитатиСАМЕ
ця фраза з радянського мультфільму про Вінні-Пуха спадає на думку, коли в інформпросторі
з’являються новини про роботу Л. Кучми в Тристоронній контактній групі.
Зокрема, другий президент вдруге покинув пост очільника української делегації.
Нагадаємо, він представляв Україну в ТКГ з 2014 року, а 2018-го повідомив про
завершення роботи. Однак уже в червні 2019-го, після обрання В. Зеленського
Главою держави, поновив діяльність. За рік Л. Кучма заявив, що має бажання
піти, що й зробив знову 28 липня. Причиною в його оточенні називають втому і
похилий вік — 81 рік. На заміну Л. Кучмі розглядають кілька кандидатур,
зокрема… першого президента (ще похилішого) Л. Кравчука, якого надзвичайно
любить В. Зеленський. Нині керує групою віцепрем’єр із питань реінтеграції
тимчасово окупованих територій О. Рєзніков, який є першим заступником глави делегації.
Не встигають ЧитатиВ
УКРАЇНІ працює 25 регіональних центрів екстреної допомоги і медицини катастроф.
Нормативи приїзду машини «швидкої» на виклик становлять 10 хвилин по місту і 20
— за містом. Однак, за даними МОЗ, у 67% випадків автомобілі за цей час не
встигають (вкладаються лише у 17-18%). Це означає, що із загальної кількості
викликів, а це 6,8 мільйона, 4,7 млн є невчасними.
Кінець «епохи бідності» відкладається ЧитатиЧЕРЕЗ
майже півтора року після виборів українці вже з іронією згадують білборди тоді
ще кандидата В. Зеленського, які натякали, що в країні швидко стане все добре.
Зокрема, 60% опитаних українців вважають, що економічне становище за останні
пів року погіршилось, чверть — що воно не змінилось, а поліпшення помітили лиш
8%. Настрої щодо майбутнього такі: 7% респондентів вважають, що найближчі шість
місяців економіка оздоровиться, 35% — що становище не зміниться, а 40% очікують
погіршення. У довгій перспективі відсоток тих, хто очікує покращання, падає,
зменшується серед населення і надія (до 26%), емоцією, яку відчувають
найбільше, залишається розчарування. Серед причин можливої економічної кризи
60% опитаних бачать некомпетентність влади, 68% вважають, що в цілому справи в
Україні йдуть у неправильному напрямку.
|