|
Версія для друку На головну Гріє серце рідна хата Зенон МИХЛИК. |
Витвір
юних художниць із с. Заруддя на Тернопільщині. |
|
Людмила
Гургач та її етнодомівка. |
Олександр
Довженко у своєму «слові про хату» назвав її «архітектурною праматір’ю
пристанища людського». Видатному кінорежисерові боліло: «Здається, щезни вона,
і спустіє земля, заросте бур’яном, споганіє, і світ стане чорний від голоду й
злоби». НАПРАВДУ, скільки їх по селах-хуторах самотньо коротають
вік у товаристві старих садків і замулених криниць… Бережуть пам’ять роду, вже
врісши у цю землю. І справжнє диво раптом побачити світло у віконці — оселя
ожила! Так
навернула до життя понад столітню родинну хату в селі Босири на Тернопільщині
лаборантка клінічної лабораторії Чортківської центральної комунальної районної
лікарні Людмила Гургач. Приїздила з міста не лише попоратись на присадибній
ділянці, а й дати волю власній фантазії. Жінка — майстриня художнього
бісероплетіння, також має дар художниці — мистецьки володіє пензлем. Усередині
хатини облаштувала своєрідний етнографічний міні-музей, адже цікавиться
старожитностями, а ззовні на стінах яскравими фарбами намалювала квіти,
переважно свої улюблені мальви. На чоловікове прохання зобразила й гори, куди
часом вибираються сім’єю у мандри. Свій творчий доробок прирівнює до так
званого наївного розпису, тобто сільського спрощеного малярства. Спробувала в
ньому свої сили, коли цьогорічної весни білила хату — наче велике полотно
відкрилося перед нею, як не скористатись? У кожну вільну годину натхненно
розмальовувала стіни, так минуло ціле літо… Символічно —
візерунком з улюбленої батькової вишиванки — прикрасила фасад старенької хатини
у Сороцькому Теребовлянського району тернопільська дизайнерка Оксана Чмиленко.
Розфарбувала разом із сином близько 10 тисяч розграфлених на фасаді квадратиків
чорним, жовтим, зеленим, червоним та вишневим кольорами. Так у селі залишилася
пам’ять про учасника національно-визвольних змагань, колишнього довголітнього
в’язня радянських концтаборів Романа Калиняка. — В цій хаті
ще ніби вчора він наспівував «Ленту за лентою», яка звучала з радіохвилі спеціально
для нього, на його 84-річчя. Наспівував і плакав. Плакали і ми всі, ніби
відчували, що вітаємо востаннє. У цій хаті частково починалася Україна для
мене, — пригадує майстриня. Різні
трапляються приводи (частіше — радісні), які спонукають до незвичайної
творчості. В результаті давні оселі перетворюються на справжні витвори
мистецтва. Наприклад, у селі Ставниця Летичівського району на Хмельниччині
бібліотекарка Тетяна Божок розмалювала хату дивовижними квітами і птахами, коли
дізналася, що має народитись онук. До того ж самобутній художниці хотілося, як
сказала, «прикрасити наше повсякденне життя яскравими і теплими образами, які
здатні підіймати настрій, надихати. А розмальована хата — це одночасно і
оберіг, і декор, і спроба відновити українські традиції». Нині, до
речі, той декор уже помалу починає освоювати нові простори, творить нові
арт-об’єкти. Скажімо, цього літа юні художниці з гуртка «Чарівна палітра» разом
зі своєю наставницею Ларисою Терещенко розмалювали у селі Заруддя Кременецького
району Тернопільської області автобусну зупинку. На синьо-жовтому тлі — маки,
лебеді, соняхи та українська хата. «Очей не відірвати!» — захоплюються тією
красою і місцеві, і приїжджі. У сиву
давнину через село Семки Хмільницького району (Вінниччина) пролягав чумацький
шлях. Тепер про це дізнатися можна… й на автозупинці. На стінах тутешня
вчителька Зоя Волощук, її донька Валентина та учні зобразили не тільки дорогу,
якою сунули валки круторогих волів, а й автентичну селянську хату й відомого з
переказів козака Семка. «Хочеш
змінити Україну на краще — почни із себе. Бо ти і є та Україна», — слушно
повчає напис на фронтоні зупинки в селі Воєгоща Камінь-Каширського району
(Волинь). Про це нагадує й ілюстрація — яскраво розмальована вкраїнська хата в
обрамленні стилізованої вишивки — сонце, соняхи, мальви і лелеки. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
До зими готові ЧитатиНИНІШНІЙ опалювальний сезон уперше
відбудеться на умовах вільного ринку газу. Компанія «Оператор газотранспортної
системи України» повідомила, що всі планові обстеження та ремонти виконані,
зроблено капітальний ремонт більш ніж 28 км трубопроводів, поточний ремонт 39
станцій катодного електрохімзахисту, обстежено 345 надводних і 605 підводних
переходів трубопроводів, відремонтовано 73 газорозподільні станції, 388 систем
автоматичного контролю і сигналізації на них і 36 — на компресорних станціях.
Відтак газівники запевняють, що цей опалювальний сезон має пройти стабільно та
успішно.
Приватизація невпинна Читати«УКРСПИРТ» активно роздержавлюється. 22
жовтня Фонд держмайна продав третій об’єкт — Овечацьке МПД (спиртозавод). За
нього на аукціоні змагалися п’ять учасників, стартова ціна становила 19,8 млн
грн. Переможцеві об’єкт дістався за 53 млн грн, разом із ним він отримає
ліцензію на виробництво спирту. Першим проданим заводом є Немирівський — 15
жовтня його купило ТОВ «ЛВН Лімітед» за 55 млн грн, другим — Артемівський за 50
млн грн.
Народжувати — безкоштовно Читати398 МЕДЗАКЛАДІВ уклали договори з
Нацслужбою здоров’я на надання медичної допомоги при пологах. 70 із них —
спеціалізовані пологові будинки та перинатальні центри. Загальна сума
контрактів сягнула понад 1,6 млрд грн, станом на сьогодні закладам виплачено
понад 1,1 млрд грн. Для породіль у цих лікарнях доступні безкоштовно такі
послуги: моніторинг стану матері та новонародженого (аналізи, консультації
лікарів інших спеціальностей тощо), приймання пологів черговою акушерською
бригадою (якщо є бажання народжувати у конкретного лікаря, за це доведеться
офіційно заплатити — за таких правил у пологовому будинку), допомога при
ускладнених пологах та кесаревому розтині, анестезія (зокрема й епідуральна),
стабілізація стану дитини, її вакцинація, медикаменти з нацпереліку та витратні
матеріали, харчування.
Добуватимуть наше золото ЧитатиУКРАЇНА — насправді багата на різноманітні
ресурси держава, на нашій території є навіть родовища золота, зокрема в селі
Мужієво на Закарпатті, де після 15-річного простою запускають видобуток його і
поліметалів. На місці працює збагачувальна фабрика «Avellana Gold» — іноземний
інвестор, якого підтримала ОДА. Планується, що підприємство перероблятиме 500
тисяч тонн руди на рік та сплачуватиме понад 250 мільйонів гривень податків. В
облдержадміністрації вважають, що української продукції буде достатньо для
виробництва 300 000 акумуляторів на рік, і це дасть змогу перекрити потребу
країни в імпорті цинку.
Процес визнання триває Читати2019
РОКУ постала незалежна помісна
Українська церква — ПЦУ (Православна церква України). Таким чином, історична
справедливість спільними зусиллями відновлюється, хоча роботи в цій царині
багато. Жовтневі дні принесли добру вість: Православна церква Кіпру, одна з
найдавніших, визнала автокефалію ПЦУ: предстоятель Хризостом II у синодальній
спільній божественній літургії вперше під час Великого входу пом’янув у Диптиху
ім’я Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Наш
предстоятель висловив йому щиру вдячність. Отже, Кіпрська церква вже четверта,
котра визнала ПЦУ, — після Вселенського патріархату, Церкви Греції та
Александрійського патріархату.
Епідемія загрозлива ЧитатиЗА ДАНИМИ міністра охорони здоров’я М.
Степанова, в Україні зайнято близько 61% ліжок у медзакладах, де перебувають
хворі на COVID-19, і це «дуже високий показник». Влада підготувала плани дій на
чотири сценарії темпів поширення хвороби (перший рівень — нинішній, до 8 тисяч
хворих на добу; другий — добовий приріст хворих до 10 тисяч осіб; третій — до 15
тисяч, можливе повернення весняного карантину; четвертий — до 20 тисяч, коли
«ліжковий фонд» буде заповнений на100%). Цифри ж станом на сьогодні такі: 7517
нових випадків за добу — поки що найбільший антирекорд, а за 25 жовтня в Україні
діагноз COVID-19 поставили 5426 громадянам, 73 пацієнти померли, 1029 одужали.
Починаючи від березня виявлено 348 924 випадки коронавірусної хвороби (із них
20 545 у дітей і 21 431 у медпрацівників), померли від ускладнень 6464 особи,
одужали 142 537. Тим часом Прем’єр Д. Шмигаль заявив, що в уряді не дуже хочуть
бачити і не бачать можливості введення тотального карантину. Простіше кажучи,
людям нема за що сидіти по домівках.
Допомагає міжнародна спільнота ЧитатиЗА УРЯДОВИМИ даними, впродовж 2014-2020
рр. ООН надала понад 500 мільйонів доларів гуманітарної допомоги постраждалому
населенню Донбасу. Згідно з Планом гуманітарного реагування на 2020 рік,
передбачається допомогти понад двом мільйонам громадян, постраждалих унаслідок
бойових дій. Станом на 22 жовтня зібрали 82 млн дол.
|