|
Версія для друку На головну Латиноамериканський сценарій Олена КОЩЕНКО. Наша
газета чимало уваги приділяє висвітленню земельної реформи. Невпинно
наближається другий її етап, коли на «земельних терезах» опиняться фермери і
агрохолдинги. І шальки цих терезів поки що схиляються аж ніяк не на користь
фермерських господарств. УЖЕ ДВА роки
в Україні діє ринок землі, який дозволив фізичним особам продавати-купувати
одне в одного наділи сільськогосподарського призначення, а також передавати їх
в оренду. Тим часом лишилися лічені місяці до визначеного законом старту з 1
січня 2024 року другого етапу земельної реформи, який полягає у скасуванні
заборони на придбання пайових земельних ділянок уже й для юридичних осіб, якщо
серед їхніх власників нема іноземців. Урядовці запевняють, що такі зміни дадуть
змогу аграріям закріпитися на своїх землях і розвивати довготривалий бізнес,
який вони не наважувались упроваджувати на орендованих. Обґрунтування
необхідності впровадження в країні другого етапу земельної реформи начебто
гарно сформульовано. Якби не суттєве «але». В умовах, коли могутні холдинги
становлять вагому частину агросектору, фермери занепокоєні, що не зможуть
конкурувати з великими компаніями на торгах і у підсумку залишаться ні з чим.
Їхні сподівання на державу марні. Адже влада дозволила розпродаж землі, проте
так і не дала змоги фермерам наростити фінансові м’язи, скорочуючи програми
їхньої підтримки. Зокрема,
торік у листопаді, згідно з новою редакцією п. 6-1 Перехідних положень
Земельного кодексу, дрібних і середніх аграріїв було позбавлено можливості
скористатися правом викупу земель постійного користування на виплат. Ще 2021-го
вони могли це зробити. Додаймо непевну коньюнктуру агроринку у воєнний час,
утрату багатьох ринків збуту продукції, а отже — джерел прибутку. Фермери нині
на грошовій мілині. То за які, питається, кошти вони зможуть купувати землю,
коли з’явиться така законодавча змога? Тим часом в
агрохолдингів грошей чимало. На раз-два поскуповують навіть ту землю, що у
фермерів в обробітку. І можна не сумніватися, що навіть в обсягах, заборонених
законом, — через підставних осіб. Вочевидь,
нинішні керманичі держави вирішили просувати латиноамериканський варіант
розвитку сільського господарства: зробити ставку на великий бізнес, на
агрохолдинги, за багатьма з яких стоять потужні транснаціональні корпорації.
Ось для чого з економічної мапи країни поступово витісняється сільський
середній клас. Чим, по суті, знекровлюються сільські громади. Таку думку,
зокрема, висловив в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня» президент Асоціації
фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак. «До кінця війни
треба призупинити дію закону про обіг землі. А після повернення наших дітей та
внуків із війни обов’язково переглянути його положення. Бо українська земля має
залишитися за українським народом. За тими, хто на ній працює. Держава повинна
створити умови для формування вітчизняного фермера як хранителя української
хліборобської ідентичності, а не латиноамериканської», — висловив думку
багатьох аграрій. Принагідно
він згадав і слова Глави держави: «Володимир Зеленський пообіцяв виставити
узгоджені з нами червоні лінії, за які він не перейде. Але пан президент забрів
далеко за них… За те, що він багато робить зараз для країни, йому прощається
все, що він робив не так до війни. Але хай не думає, що селяни йому вибачать,
якщо він буде й надалі нищити фермерство». А взагалі
від початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, хто є хто: коли багато
агрохолдингів кинулися рятувати свої капітали — виводити їх за кордон, фермери
під обстрілами сіяли і збирали врожай. По суті, саме вони не дали країні впасти
у продовольчу прірву: нагодували народ. Українські хлібороби і надалі
продовжують робити свою подвижницьку справу. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Ворожа підлість не знає меж ЧитатиСУБОТНІЙ ранок, свято Спаса, українці йдуть
із кошиками з храму, на майданчиках гуляють діти з батьками… Здавалося, ніщо не
віщувало біди в такий день для жителів Чернігова, проте її принесла ворожа
балістична ракета, яка влучила в драмтеатр у центрі міста. Як з’ясувалося
згодом, у будівлі проводився закритий зліт виробників дронів та навчальних шкіл
з аеророзвідки: організатори запевняють, що про захід знали лише учасники та місцева
військова адміністрація. Частина драмтеатру зруйнована, пошкоджено понад 60
будинків, розташованих поруч. Ворожий обстріл забрав життя сімох жителів
Чернігова, серед яких шестирічна дитинка, постраждали 148 осіб (із них 15
неповнолітніх). У місті оголошено жалобу.
Продовжено на 90 діб ЧитатиПРАВОВИЙ режим воєнного стану та загальна
мобілізація триватимуть по 15 листопада. Президент В. Зеленський підписав
відповідні закони про продовження їхньої дії, ухвалені напередодні Верховною
Радою. До речі, в жовтні цього року мали б відбутися парламентські вибори. Але
під час воєнного стану проводити їх не можна.
Сподіваються встигнути ЧитатиЛІТО закінчується, і вже видніються
обриси холодних пір року і відповідно опалювального сезону, який у війну не
може бути легким. За словами глави Міненерго, всі відповідні служби і
підприємства посилено готуються. Зокрема, у підземні газосховища станом на
сьогодні закачано вже понад 12,3 млрд кубів блакитного палива із запланованих
14 млрд м3. Крім того, нарощуються темпи власного видобутку, третину
якого дають родовища на Полтавщині. АТ «Укргазвидобування» інформує, що для
гарантування стабільної роботи добувних підприємств їх обладнали дизельними
електро-станціями, також посилюють фізичний захист об’єктів та облаштовують
укриття для персоналу.
Коштів потрібно багато ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Мінфіну, впродовж січня —
липня видатки загального фонду держбюджету становили 1,64 тлрн грн. Найбільшою
статтею витрат (40,8% від загального обсягу) стала оплата праці з нарахуваннями
— 669,9 млрд грн, із них утримання військовослужбовців — 518,8 млрд грн. На
другому місці оплата товарів і послуг (24,8%) — 406,3 млрд грн, 276,9 млрд грн
із яких витрачено на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів,
засобів індивідуального захисту тощо. На забезпечення населення медпослугами
перераховано 78,6 млрд грн, на соціальне забезпечення (пенсії, стипендії тощо)
— 304,6 млрд грн.
То хто ж рахує правильно? ЧитатиПЛАТФОРМА «Опендатабот», досліджуючи дані про
українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, виявили цікаву
розбіжність. За інформацією Держприкордонслужби, офіційно перетнули держкордон
і не повернулися 2,4 млн громадян. Тим часом ООН заявляє, що за межами України
сьогодні перебуває 6,24 млн утікачів од війни. Чому виникла така різниця у
підрахунках, не повідомлялося. Можливо, причина технічна — різні методики тощо,
але в будь-якому разі втрата навіть невеликої частини працездатного населення
становить велику проблему для нашої країни.
Негативне сальдо зросло вчетверо ЧитатиДЕРЖСТАТ звітує: протягом першого півріччя
2023-го було експортовано товарів на суму 19,4 млрд дол. — на 14,3% менше, ніж
торік (з урахуванням двох «довоєнних» місяців). Обсяг імпорту за цей час
дорівнював 30,4 млрд дол. — на 20,7% більше за відповідний період 2022-го.
Негативне сальдо торгівлі, таким чином, сягнуло 11 млрд дол., перевищивши у
чотири рази торішні показники. Найбільше Україна експортувала зернових (на 6,7
млрд дол.), жирів та олій (на 2,9 млрд дол.), чорних металів (на 2,1 млрд
дол.). Тим часом ввозилися сюди пальне (на 5,8 млрд дол.), машини та
електротехнічне обладнання (5,2 млрд дол.), продукція хімічної промисловості
(3,8 млрд дол.) і транспортні засоби (3,3 млрд дол.).
Обсяг робіт величезний ЧитатиУНАСЛІДОК підриву рашистами Каховської ГЕС
без водопостачання залишилися жителі деяких районів кількох областей.
Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило про плани
прокласти три ланки магістральних водогонів загальною протяжністю 144 кілометри
— «один із найбільш амбітних проєктів такого масштабу з часів Незалежності».
Роботи можуть обійтись у понад 13,5 мільярда гривень. Головними проблемами є
відсутність необхідної кількості труб, яких треба 350 км (потужностей
вітчизняних підприємств вистачає на чверть потреби) та нестача помп. Необхідні
матеріали закуповуються у Польщі, Італії, Румунії та Туреччині. Вже майже
завершено земляні роботи з копання траншеї, змонтовано приблизно 15%.
Будівництво першої нитки водогону для постачання води у Кривий Ріг обіцяють
завершити найближчим часом.
Можливо, буде своя сіль ЧитатиПІСЛЯ зруйнування рашистами потужностей
заводу «Артемсіль» на Донеччині та окупації територій Україна втратила змогу
повністю забезпечувати себе цією надважливою продукцією. Проте покладів солі на
нашій території не бракує. Зокрема, згідно з результатами геологічних
досліджень Тереблянського родовища на Закарпатті, проведених іще 2015 року,
воно має запаси 15,5 млн тонн мінералу категорії С1 і 505,4 млн тонн
промислової С2. За словами глави ОВА В. Микити, глибина залягання покладів тут
— 30-500 м, що дає можливість до 2026 року налагодити видобуток близько 300
тис. тонн, зокрема й 80 тис. тонн солі «Екстра», на рік із перспективою
нарощення потужностей. Згідно з попередніми підрахунками, вже до кінця 2023-го
можуть почати виробляти технічну сіль.
|