|
Версія для друку На головну Кавуни з Попелюхів Віктор ЗЕЛЕНЮК. Вінницька область. За
багато років творчої дружби і приятельських стосунків із прекрасною і щирою
людиною керівником ФГ «Велес Віта» Мурованокуриловецької громади Петром
Струсевичем, де все — на найвищому рівні господарської діяльності, я вперше
приїхав до нього у «солодке відрядження». НЕ РАЗ я
писав про місцевих механізаторів, тваринників, про молоко і цукрові буряки, а
от про кавуни і дині — ще ніколи. Бо їх у Попелюхах донедавна не вирощували,
тільки нинішнього року відвели земельну ділянку під ці культури. «Ідея
зайнятися кавунами належала не мені, а моєму давньому знайомому із села Шипинки
екс-Барського району Володимирові Гальчинському, — розповідає Петро Павлович. —
Володимир Миколайович — знаний у нашій окрузі спеціаліст-овочівник із неабияким
досвідом роботи. З минулої осені ми заздалегідь обумовили всі виробничі
моменти, а коли склалися сприятливі обставини, запустили проєкт у реалізацію. У
перших числах серпня вже смакували кавунами і динями. Вони в нас духмяні й
соковиті, не відрізняються від тих, що привозять із південних областей чи з-за
кордону. Наша продукція чиста, не напхана хімією, ми на те поле під кукурудзу
органіку вносили і близько двох гектарів з нього «відкраяли» кавунам… Ще не
визначилися, чи будемо продавати на ринку, але для власних потреб гарантовано
вистачить. У нас у господарстві працюють три їдальні, де за символічну плату
щодня харчуємо понад сотню працівників. Так що кавуни та дині — смачний і
корисний десерт для них… «Я не
випадково зацікавив Петра Павловича вирощуванням кавунів, — говорить 77-річний
Володимир Гальчинський. — У далекі роки мого дитинства вони родили у Попелюхах
на славу. Сам бачив — по пуду важили, а нам, хлопчикам із сусідніх Немерчів,
дуже кортіло тієї смакоти… Не знаю, чому, та згодом вивели із сівозміни овочі,
списуючи небажання займатися копіткою справою на зміну клімату. А кавуни
потребують не тільки гарної погоди, а й удосталь робочих рук, бо на плантації
головний господар — сапа… Без неї не посадиш і не доглянеш рослини. За кошти ФГ
«Велес Віта» ми закупили п’ять районованих у нас сортів кавунів і два — динь.
Рябі, темно-зелені, білі та жовті, вони на вигляд і на смак трохи різні, але
однаково смачні й корисні. І до того ж дуже вибагливі до погодних перемін.
Весна була холодною, і ми вимушено посадили в ´рунт сухе, а не пророщене
насіння, як планували спершу. Якби не стабілізувався температурний режим і
вчасно не пройшли дощі, то не було б тепер урожаю кавунів. Та небесна
канцелярія нам допомогла — все добре виросло. Задоволена
співпрацею ФГ «Велес Віта» з Володимиром Гальчинським і головний бухгалтер
господарства Олена Фурман. Вона каже: «Із вирощуванням кавунів та динь не
помилилися. Петро Павлович і надалі має намір відроджувати минулу кавунову
славу Попелюхів. За щоденною зайнятістю я рідко буваю на полі, а сьогодні ось
вирішила скористатися нагодою і помилуватися врожаєм на нашому баштані...». На
фото автора: Олена Фурман та Володимир Гальчинський. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Ворожа підлість не знає меж ЧитатиСУБОТНІЙ ранок, свято Спаса, українці йдуть
із кошиками з храму, на майданчиках гуляють діти з батьками… Здавалося, ніщо не
віщувало біди в такий день для жителів Чернігова, проте її принесла ворожа
балістична ракета, яка влучила в драмтеатр у центрі міста. Як з’ясувалося
згодом, у будівлі проводився закритий зліт виробників дронів та навчальних шкіл
з аеророзвідки: організатори запевняють, що про захід знали лише учасники та місцева
військова адміністрація. Частина драмтеатру зруйнована, пошкоджено понад 60
будинків, розташованих поруч. Ворожий обстріл забрав життя сімох жителів
Чернігова, серед яких шестирічна дитинка, постраждали 148 осіб (із них 15
неповнолітніх). У місті оголошено жалобу.
Продовжено на 90 діб ЧитатиПРАВОВИЙ режим воєнного стану та загальна
мобілізація триватимуть по 15 листопада. Президент В. Зеленський підписав
відповідні закони про продовження їхньої дії, ухвалені напередодні Верховною
Радою. До речі, в жовтні цього року мали б відбутися парламентські вибори. Але
під час воєнного стану проводити їх не можна.
Сподіваються встигнути ЧитатиЛІТО закінчується, і вже видніються
обриси холодних пір року і відповідно опалювального сезону, який у війну не
може бути легким. За словами глави Міненерго, всі відповідні служби і
підприємства посилено готуються. Зокрема, у підземні газосховища станом на
сьогодні закачано вже понад 12,3 млрд кубів блакитного палива із запланованих
14 млрд м3. Крім того, нарощуються темпи власного видобутку, третину
якого дають родовища на Полтавщині. АТ «Укргазвидобування» інформує, що для
гарантування стабільної роботи добувних підприємств їх обладнали дизельними
електро-станціями, також посилюють фізичний захист об’єктів та облаштовують
укриття для персоналу.
Коштів потрібно багато ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Мінфіну, впродовж січня —
липня видатки загального фонду держбюджету становили 1,64 тлрн грн. Найбільшою
статтею витрат (40,8% від загального обсягу) стала оплата праці з нарахуваннями
— 669,9 млрд грн, із них утримання військовослужбовців — 518,8 млрд грн. На
другому місці оплата товарів і послуг (24,8%) — 406,3 млрд грн, 276,9 млрд грн
із яких витрачено на придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів,
засобів індивідуального захисту тощо. На забезпечення населення медпослугами
перераховано 78,6 млрд грн, на соціальне забезпечення (пенсії, стипендії тощо)
— 304,6 млрд грн.
То хто ж рахує правильно? ЧитатиПЛАТФОРМА «Опендатабот», досліджуючи дані про
українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, виявили цікаву
розбіжність. За інформацією Держприкордонслужби, офіційно перетнули держкордон
і не повернулися 2,4 млн громадян. Тим часом ООН заявляє, що за межами України
сьогодні перебуває 6,24 млн утікачів од війни. Чому виникла така різниця у
підрахунках, не повідомлялося. Можливо, причина технічна — різні методики тощо,
але в будь-якому разі втрата навіть невеликої частини працездатного населення
становить велику проблему для нашої країни.
Негативне сальдо зросло вчетверо ЧитатиДЕРЖСТАТ звітує: протягом першого півріччя
2023-го було експортовано товарів на суму 19,4 млрд дол. — на 14,3% менше, ніж
торік (з урахуванням двох «довоєнних» місяців). Обсяг імпорту за цей час
дорівнював 30,4 млрд дол. — на 20,7% більше за відповідний період 2022-го.
Негативне сальдо торгівлі, таким чином, сягнуло 11 млрд дол., перевищивши у
чотири рази торішні показники. Найбільше Україна експортувала зернових (на 6,7
млрд дол.), жирів та олій (на 2,9 млрд дол.), чорних металів (на 2,1 млрд
дол.). Тим часом ввозилися сюди пальне (на 5,8 млрд дол.), машини та
електротехнічне обладнання (5,2 млрд дол.), продукція хімічної промисловості
(3,8 млрд дол.) і транспортні засоби (3,3 млрд дол.).
Обсяг робіт величезний ЧитатиУНАСЛІДОК підриву рашистами Каховської ГЕС
без водопостачання залишилися жителі деяких районів кількох областей.
Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури повідомило про плани
прокласти три ланки магістральних водогонів загальною протяжністю 144 кілометри
— «один із найбільш амбітних проєктів такого масштабу з часів Незалежності».
Роботи можуть обійтись у понад 13,5 мільярда гривень. Головними проблемами є
відсутність необхідної кількості труб, яких треба 350 км (потужностей
вітчизняних підприємств вистачає на чверть потреби) та нестача помп. Необхідні
матеріали закуповуються у Польщі, Італії, Румунії та Туреччині. Вже майже
завершено земляні роботи з копання траншеї, змонтовано приблизно 15%.
Будівництво першої нитки водогону для постачання води у Кривий Ріг обіцяють
завершити найближчим часом.
Можливо, буде своя сіль ЧитатиПІСЛЯ зруйнування рашистами потужностей
заводу «Артемсіль» на Донеччині та окупації територій Україна втратила змогу
повністю забезпечувати себе цією надважливою продукцією. Проте покладів солі на
нашій території не бракує. Зокрема, згідно з результатами геологічних
досліджень Тереблянського родовища на Закарпатті, проведених іще 2015 року,
воно має запаси 15,5 млн тонн мінералу категорії С1 і 505,4 млн тонн
промислової С2. За словами глави ОВА В. Микити, глибина залягання покладів тут
— 30-500 м, що дає можливість до 2026 року налагодити видобуток близько 300
тис. тонн, зокрема й 80 тис. тонн солі «Екстра», на рік із перспективою
нарощення потужностей. Згідно з попередніми підрахунками, вже до кінця 2023-го
можуть почати виробляти технічну сіль.
|